Думенко Сергій Валерійович

Сергій Валерійович Думенко (нар. 25 лютого 1968, Дніпропетровськ, УРСР) — український футболіст, півзахисник та нападник.

Сергій Думенко
Особисті дані
Повне ім'я Сергій Валерійович
Думенко
Народження 25 лютого 1968(1968-02-25) (53 роки)
  Дніпропетровськ, УРСР
Зріст 178 см
Вага 74 кг
Громадянство  Україна
Позиція півзахисник, нападник
Юнацькі клуби
«Дніпро-75»
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1985 «Дніпро» (Дніпроп.) 0(0)
1986—1987 СКА (Хабаровськ)0(0)
1988 «Дніпро» (Дніпроп.) 0(0)
1988—1991 «Шахтар» (Павлоград)114(22)
1991 «Таврія» (Сімферополь) 13(5)
1992—1994 «Дніпро» (Дніпроп.) 68(13)
1995 «Поліграфтехніка» 2(0)
1995 «Гекріс» (Анапа) 9(2)
1995 «Маккабі» (Кфар-Сава) ?(?)
1995—1996 СК «Миколаїв» 26(1)
1997 «Торпедо» (Мінськ) 11(3)
1998—1999 «Металург» (Маріуполь) 5(0)
2000 «Дніпро» (Дніпроп.) 0(0)
2000 →  «Дніпро-2» 0(0)
2000 →  «Дніпро-3» 9(1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Кар'єра гравця

Футболом почав займатися в дніпропетровській школі «Дніпро-75». Перші тренери — Олексій Садовников та Павло Купрієнко[1]. Наприкінці 1984 року Думенко був прийнятий в дубль «Дніпра», в складі якого провів наступний сезон, забивши 2 м'ячі.

У 1986 році Сергій був призваний до армії. Щоб уникнути відправки на Афганську війну, Думенко пішов служити в хабаровський СКА. Після служби Сергія запросили в павлоградський «Шахтар». У команді другої ліги футболіст зіграв 114 матчів, забив 22 голи. У Павлограді його запримітила «Таврія», куди він і перейшов по ходу останнього сезону чемпіонату СРСР.

Після розпаду СРСР дніпропетровський «Дніпро» покинула частина гравців основного складу. Комплектуючи новий склад, скаути «дніпрян» запросили в команду й Думенка. 19 квітня 1992 року в грі з «Прикарпаттям» відбувся дебют Сергія у вищій лізі чемпіонату України. У «Дніпрі» нападник провів три повних сезони. За цей час він в чемпіонатах провів 68 матчів (13 голів), у Кубку України — 13 (4) і ще 3 зустрічі зіграв в Кубку УЄФА.

У 1995 році Думенко обміняли в «Поліграфтехніку» на найкращого снайпера команди Сергія Чуйченка. В складі олександрійської команди він зіграв два матчі в першій лізі чемпіонату України. Перший, 9 квітня 1995 року проти ФК «Сум», який завершив з поразкою олександрійців з рахунком 1:2. У тому матчі Сергій відіграв усі 90 хвилин[2]. І другий, 12 квітня 1995 року проти охтирського «Нафтовика», який також завершився поразкою олександрійців, з рахунком 0:1. Сергій у тому поєдинку відіграв 45 хвилин, а на 46-ій хвилині матчу цього замінив Олександр Оголюк[3].

Потім Сергій відправився в анапський «Гекріс». Там його знайшов Євген Кучеревський і повернув до української вищої ліги — в «Миколаїв». Сезон у миколаївців вийшов невдалим, команда покинула клас найсильніших, і Сергій поїхав у мінський «Торпедо». Але і в білоруському клубі надовго затриматися Думенко не вдалося - у мінчан погіршився фінансовий стан і футболіст вирішив спробувати свої сили в ізраїльському «Хапоель». Однак, підписавши контракт, так і не провів жодного офіційного матчу.

Після Ізраїлю Микола Павлов покликав Думенка в Маріуполь рятувати «Металург» від вильоту[4]. Відігравши всього три матчі, Сергій за 10 хвилин до кінця зустрічі з кіровоградською «Зіркою» отримав важку травму, після якої провів поза футболом більше року.

Після завершення контракту з маріупольцями повернувся в «Дніпро»[5], в якому відіграв 9 матчів за третю команду клубу і завершив кар'єру.

В сезоні 2003/04 років захищав кольори міні-футбольного клубу «АВІКОМ» (Дніпропетровськ).

У 2013 році виступав у чемпіонаті України в складі ветеранів «Дніпра»[6].

Досягнення

Примітки
  1. Помер Павло Костянтинович Купрієнко. Архів оригіналу за 29 вересня 2013. Процитовано 29 листопада 2016.
  2. «Поліграфтехніка» (Олександрія) - «Суми» (Суми)
  3. «Поліграфтехніка» (Олександрія) - «Нафтовик» (Охтирка)
  4. ФК "Іллічівець": історія. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 29 листопада 2016.
  5. Міжсезоння: новини українських клубів
  6. Ветерани. 1/4 фіналу. «Шахтар» з Зубовим та Воробаєм не зміг обіграти «Дніпро». Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 29 листопада 2016.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.