Дьордь Мольнар

У дорослому футболі дебютував 1919 року виступами за команду клубу МТК (Будапешт). Застав золоту еру клубу, коли команда 10 сезонів поспіль ставала чемпіоном Угорщини. Мольнар долучився до шести перемог цієї серії, а також двічі у цей період здобував Кубок Угорщини. В складі МТК в той час виступало ціле сузір'я знаменитих футболістів, серед яких: Ференц Платко, Імре Шлоссер, Дьюла Манді, Дьордь Орт, Йожеф Браун, Золтан Опата, Вільмош Кертес, Дьюла Фельдманн, Бела Гуттманн та багато інших. У цій компанії Мольнар також був одним з найкращих, про свідчить його визнання найкращим футболістом Угорщини в 1922 році, а також титул найкращого бомбардира у 1925 році. З введенням професіоналізму, команда отримала приставку до назви «Хунгарія» і втратила одноосібне лідерство в країні, далася в знаки зміна поколінь.

Сезон 1927/28 Мольнар розпочав у складі «Хунгарії», зіграв 1 матч, після чого перебрався до складу американського клубу «Нью-Йорк Джантс». На той час у США уже кілька років існував достатньо сильний професіональний чемпіонат.

Влітку 1928 року Мольнар повернувся до «Хунгарії», з якою встиг ще до початку сезону зіграти у Кубку Мітропи. «Хунгарія» лише у переграванні поступилася діючому і майбутньому фіналісту турніру віденському «Рапіду» — 4:6, 3:1, 0:1. У перелічених матчах Мольнар забив 3 голи, а загалом у 1927 - 1929 роках Кубку Мітропи на його рахунку 7 матчів і 4 м'ячі. Та все ж повернення на батьківщину для гравця вийшло тріумфальним — «Хунгарія» після трирічної перерви здобула титул чемпіона. Для Мольнара ця перемога стала сьомою. Дьордь відзначився 13-ма голами у сезоні. Більше з його партнерів забили Єне Кальмар (19) і Ференц Хірзер (15).

Влітку гравець вдруге перебрався через океан у США, де ще встиг пограти у складі команд «Бруклін Хакоах» та «Бруклін Вондерерз».

Помер 30 березня 1977 року на 77-му році життя.

24 жовтня 1920 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Угорщини в грі проти збірної Німеччини (0:1). Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у формі головної команди країни 27 матчів, забивши 11 голів, 6 разів був капітаном команди.

В квітні 1924 року відзначився хет-триком в грі проти збірної Італії, що завершилась розгромною перемогою угорців 7:1. Того ж року потрапив у заявку збірної на Олімпійські ігри 1924 року у Парижі, але на поле не виходив.

• Чемпіон Угорщини: 1919–20, 1920–21, 1921–22, 1922–23, 1923–24, 1924–25, 1928–29
• Срібний призер Чемпіонату Угорщини: 1925–26
• Бронзовий призер Чемпіонату Угорщини: 1926–27
• Володар Кубка Угорщини: 1923, 1925
• Найкращий бомбардир чемпіонату Угорщини: 1924–25
• Найкращий футболіст Угорщини 1922