Евгеніуш Базяк
Евге́ніуш Ба́зяк[1] (пол. Eugeniusz Baziak; 8 березня 1890, Тернопіль — 15 червня 1962, Варшава) — польський церковний діяч. Єпископ (1929). Доктор теології (1921).
| Евгеніуш Базяк (пол. Eugeniusz Baziak) | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1944 — 15 червня 1962 | ||
| Конфесія: | Римо-Католицька церква | |
| Попередник: | Болеслав Твардовський | |
| Наступник: | Ян Новіцький | |
| Альма-матер: | Перша тернопільська гімназія | |
| Діяльність: | католицький священник | |
| Народження: | 8 березня 1890 Тернопіль | |
| Смерть: | 15 червня 1962 (72 роки) Варшава | |
| Похований: | Краків | |
| Престол: | Львівська архидієцезія | |
| Посада: | Архієпископ-митрополит Львівський | |
|
Нагороди: | ||
 | ||
Біографія
Народився 8 березня 1890 року в м. Тернополі[2] (Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина, нині Тернопільська область, Україна) в родині судового урядника.[3]
Навчався у польськомовній Тернопільській народній школі імені Конарського (1897–1903), потім — у Першій тернопільській гімназії (під час навчання в Тернополі був міністрантом міського парафіяльного костелу[3]). 1908 року вступив до Львівської римо-католицької духовної семінарії і одночасно на теологічний факультет Львівського університету.
1912 року висвячений на священика,[2] призначений вікарієм парафіяльного костелу у Жовкві. 1917 року мобілізований до австрійського війська, де служив капеланом. Був вікарієм у Тернополі (1914–1919 роки). У 1921 році у Львівському університеті захистив докторську дисертацію з теології. У 1925 — отримав статус апостольського протонотарія і почесного каноніка Львівської митрополичої капітули. Віце-ректор і ректор римо-католицької духовної семінарії у Львові (1924–1939). 1933 року папа Пій XI призначив Базяка львівським єпископом-суфраганом.
Після смерті архієпископа Болеслава Твардовського у листопаді 1944 року став львівським латинським архієпископом. Під час радянського і гітлерівського окупаційних режимів (1939–1944) намагався таємно проводити навчання у семінарії, виконував архиєрейські свячення. 1945 року неодноразово перебував на допитах в радянських органах безпеки. Того ж року здійснив переведення до Польщі Духовної семінарії, митрополичої курії та архіву. У наступному році залишив Львів і переніс осідок архиєпархії до міста Любачів, котре також входило до Львівської архиєпархії, однак після встановлення польсько-радянського кордону опинилось на території Польщі. Від 1958 одночасно керував Краківською єпархією. Внаслідок антицерковної політики польської комуністичної влади 1952 року був ув'язнений в Кракові, наступного року звільнений через стан здоров'я. 28 вересня 1958 року висвятив на єпископа Кароля Войтилу — майбутнього Папу Івана Павла II.
Помер 15 червня 1962 у Варшаві. Похований у Кракові у Вавельській катедрі.
Примітки
- іноді Євгеній Базяк → Див.: Архієпископ Євгеній Базяк
- Ткачов С., Ханас В. Базяк Євґеніуш… — С. 67.
- Wielcy zapomniani. Ks. abp metropolita Eugeniusz Baziak — arcypasterz wygnaniec
Джерела
- Дух О. Базяк Евґеніуш // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 146, 147. — ISBN 978-966-7007-68-8.
- Ткачов С., Ханас В. Базяк Євґеніуш // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 67. — ISBN 966-528-197-6.
Посилання
- Базяк, Евгеніуш Юліуш // ВУЕ
- Wielcy zapomniani. Ks. abp metropolita Eugeniusz Baziak — arcypasterz wygnaniec // Nasz Dziennik. (пол.)