Еводин виїмчастий
Еводи́н ви́їмчастий (лат. Evodinus clathratus, Fabricius, 1792) — вид жуків роду Evodinellus з родини вусачів.
? Еводин виїмчастий | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_(3043603682).jpg.webp) | ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Evodinus clathratus Fabricius, 1792 | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Поширення
E. clathratus – належить до групи гірських центральноєвропейських видів у складі європейського зоогеографічного комплексу, ендемік центральноєвропейських гірських масивів і Карпат зокрема.
Екологія
У Карпатському регіоні України ареал охоплює всю територію Карпат і окремі спорадичні осередки у передгір’ях, де зустрічається надзвичайно рідко. Імаго трапляються на квітах: весною на кремені білій (Petasites albus L.), а влітку на гадючнику в’язолистому, чемериці білій (Veratrum album L.), чемериці Лобеля (Veratrum lobelianum Bernh.) та борщівнику європейському (Heraclium spondilium L.) в лісовому поясі, тоді як у субальпійському на борщівнику карпатському (Heraclium carpathicum Porc.). Літ розпочинається ранньою весною під час цвітіння ефемерів та ефемероїдів – травень, і триває до серпня, з максимумом наприкінці травня, початку червня.
Морфологія
Імаго
Розміри тіла 9-13 мм. Загальне забарвлення тіла чорне. Надкрила буро-жовті з чорними перев’язями і плямами, малюнок мінливий з великою кількістю форм від, майже, повністю жовтих до цілком чорних. Вусики, починаючи з 3-го, мають світлі кільця при основі. Статевий диморфізм виражений слабко. Зазвичай самки більші з великим черевцем, а у самців довші вусики.
Личинка
Личинки розвиваються в частково зітлілій деревині смереки і зрідка ялиці білої. У личинок при основі пронотума наявні численні дрібні сильно склеротизовані зубчики, які утворюють поперечну рудувату смужку. 9-й терґіт черевця на вершині витягнений у зубчик.
Життєвий цикл
Життєвий цикл триває два роки.
Література
- Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
- Загайкевич І.К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
- Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
- Заморока А.М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
- Заморока А.М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251—252;
- Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
- Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
- Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52.