Еволюційна епістемологія
Еволюційна епістемологія — теорія пізнання, яка є розділом епістемології і розглядає зростання знання, як поступовий рух у напрямку до дедалі кращих теорій, подібно до природної еволюції в тваринному і рослинному світі.
Частина серії статей на тему: |
Еволюційна біологія |
---|
Дарвиновські зяблики, малюнок Джона Ґульда |
|
Процеси |
Розвиток теорії
|
Дисципліни і застосування
|
Вплив на соціум
|
Категорія • Портал |
Відмінність процесу вибраковування теорій від природного відбору полягає в тому, що вчені свідомо елімінують невдалі гіпотези, критично осмислюють власні теорії. Поппер підкреслює роль «специфічно людської мови», який дозволяє вивести теоретичне знання за межі людського організму, працювати з теорією, як з об'єктом, критично осмислювати і при необхідності бракувати її.
Джерела
Література
- В. Лук'янець. Еволюційна епістемологія // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.