Генетичне різноманіття

Генетичне різноманіття — характеристика біорізноманіття, що описує загальне число генетичних характеристик, які зустрічаються у популяції або виді. Термін відрізняється від генетичної мінливості, яка описує здатність генетичних характеристик до змін.

Частина серії статей на тему:
Еволюційна біологія
Генетичне різноманіття кукурудзи
Процеси
Категорія • Портал
Приклад аналізу генетичного різноманіття — кластеризації різних популяцій людини в Азії за SNP-маркерах[1]

Генетична різноманітність являє собою важливий компонент генетичної характеристики популяції, групи популяцій або виду. Генетична різноманітність, залежно від вибору розглянутих генетичних маркерів, характеризується кількома вимірюваними показниками, або параметрами:

Механізми виникнення:

Генетика популяцій описує кілька теоретично можливих механізмів виникнення генетичного різноманіття:

  • Нейтральна теорія еволюції пропонує, що генетичне різноманіття є результатом накопичення нейтральних рис.
  • Дизруптивний добір пропонує швидке пристосування до локальних умов та відбір алелей, це особливо ймовірно у випадку великого ареалу або низької мобільності популяції.
  • Залежна від частоти селекція пропонує зниження рівня пристосування в результаті надмірного поширення риси, як це може трапитися у випадку рис, що впливають на взаємодію з патогенами.
Показники генетичної різноманітності
  • Середня гетерозиготність

Цей параметр генетичного різноманіття описує, яку частку в популяції становлять особини, гетерозиготні за досліджуваними маркерами, з усередненням цього параметра по набору використаних маркерів.

  • Число алелей на локус

Цей параметр, як правило, використовується для оцінки генетичного різноманіття за маркерами, які мають більше двох описаних алельних станів, наприклад, для мікросателітних локусів.

  • Генетична відстань

Параметр описує ступінь відмінності і різноманітності між популяціями за наявністю / відсутністю або частотам алелей, що були використані як маркери.

Див. також

Література
  • Алтухов Ю. П. Генетические процессы в популяциях. — М.: ИКЦ «Академкнига», 2003. — 431 с.
  • Йогансен В. О наследовании в популяциях и чистых линиях. — М.: Сельхозгиз, 1935. — 57 с.

Примітки
  1. HUGO Pan-Asian SNP Consortium et al. Mapping human genetic diversity in Asia // Science : журнал. — Washington, D.C., USA : American Association for the Advancement of Science, 2009. — Vol. 326, № 5959. — P. 1541—1545. — ISSN 0036-8075. — DOI:10.1126/science.1177074. — PubMed.(Перевірено 25 лютого 2015)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.