Еволюційна психологія

Еволюційна психологія (англ. evolutionary psychology) — новітній напрямок сучасної психології, що активно розвивається у XXI столітті. Займається вивченням видоспецифічних психологічних особливостей людини як представника виду людина розумна.

Напрям виник на стику різних галузей і областей наукового знання: антропологія, соціобіологія, етологія, психологія, генетика.

Методи

Методи еволюційної психології включають класичні методи психологічних досліджень, порівняльний аналіз, перш за все, поведінкових патернів між різними видами тварин і людини, а також моделювання.

Історія

Окремі психологічні дослідження фрагментарного характеру, що використовують як методологію еволюційний підхід, стали з'являтися ще наприкінці 1970-x — початку 1980-х років і присвячувались переважно вивченню психологічних механізмів, що забезпечують універсальні психологічні «риси».

До числа таких «рис» належать: дитяча боязнь гучних звуків, темряви, примар, незнайомців; характерні прояви таких емоцій як гнів, заздрість, любов, пристрасть; суперництво в шлюбній поведінці і специфічні уподобання під час вибору шлюбного партнера; вірність і підтримання родових традицій, альтруїзм і любов родичів; заборона на інцест; гра; обман; вірність у шлюбі і тимчасові сексуальні зв'язки; помста за вчинене насильство; санкції проти злочинних угрупувань та їх членів; релігійні церемонії і обряди; статусні відмінності, боротьба за соціальний статус і психологічні зусилля, спрямовані на підтримку статусу і репутації; гумор; гендерні відмінності і гендерні стереотипи; сексуальна привабливість і сексуальна скромність; стандарти привабливості та краси; ревнощі; виробництво знарядь праці і знарядь убивства; створення протиборчих коаліцій; колективізм та багато іншого.

У другій половині 80-х років XX століття стали з'являтися комплексні масштабні дослідження в галузі еволюційної психології та індивідуальних відмінностей. Одне з найцікавіших з них, присвячене дослідженню стратегій шлюбної поведінки та ревнощів, організував та провів американський учений Девід Басс[1].

У ході цього дослідження (дані збиралися з різних джерел: самооцінка, оцінка партнерів, оцінка незалежності експерта) виявлено, що така базова особистісна характеристика, як емоційна стабільність, є найбільш значущою рисою, яка показує суттєвий вплив на побічні прояви ревнощів. Так, жінки оцінили цю рису як «важливу в своєму партнерстві» на 2,68 (з «3» можливих балів), чоловіки оцінили цю рису на 2,47 (також із «3» балів).

Крім того, встановлено, що індивідуальні відмінності в емоційній стабільності значною мірою обумовлюють індивідуальні відмінності в стратегіях шлюбної поведінки партнерів. Причому провідна роль у формуванні відмінностей в еволюційно стабільних стратегіях шлюбної поведінки належить видоспецифічним механізмам ревнощів, які істотно відрізняються у представників обох статей. Внаслідок дії цих механізмів чоловіки в усьому світі відчувають ревнощі в тих випадках, коли їхня партнерка займається сексом з кимось ще, жінки ж ревнують тоді, коли партнер емоційно прив'язується до іншої. Причому сам факт згадки про подружню зраду завжди супроводжувало посилення серцебиття, що вказало на наявність зв'язку психологічних механізмів ревнощів з механізмами фізіологічними.

— D.M. Buss: Strategic individual differences: The evolutionary psychology of selection, evocation, and manipulation / Twins as a tool of behavior genetics. — West Sussex, England. 1993

У кінці 1990-х років побачив світ перший навчальний посібник з еволюційної психології, авторами якого були Джон Тубі і Леда Космідес,[2], які очолюють (станом на грудень 2020 року) провідний науково-дослідний Центр еволюційної психології[3].

В останнє десятиліття ідеї еволюційної психології поширились не тільки в США, але й у Канаді[4] та Австралії.

Сучасні дослідження в галузі еволюційної психології докладно висвітлює спеціалізоване видання — журнал «Еволюційна психологія» ISSN 1474-7049.

Професійні об'єднання

  • Центр еволюційної психології в Санта-Барбарі[3]
  • Професійна спільнота дослідників поведінки людини та еволюції суспільства[5]
  • Центр когнітивної та еволюційної психології
  • Лабораторія еволюційної психології та індивідуальних відмінностей[6]
  • Північно-східне товариство еволюційної психології[7]

Див. також

Примітки

  1. BussLab. Homepage.psy.utexas.edu. Архів оригіналу за 7 листопада 2011. Процитовано 12 листопада 2011.
  2. Co-directors Center for Evolutionary Psychology. Psych.ucsb.edu. Архів оригіналу за 23 січня 2012. Процитовано 12 листопада 2011.
  3. Research | Psychological & Brain Sciences | UC Santa Barbara. www.psych.ucsb.edu. Процитовано 7 грудня 2018.
  4. Марго Вілсон і Мартін Дейлі — відомі канадські дослідники, що працювали в галузі еволюційної психології
  5. Home (англ.). HBES. Процитовано 7 грудня 2018.
  6. Buss Lab — Evolutionary Psychology at the University of Texas. labs.la.utexas.edu. Процитовано 7 грудня 2018.
  7. NorthEastern Evolutionary Psychology Society – Applying Evolutionary Principles to Mind and Behavior (англ.). Процитовано 7 грудня 2018.

Джерела

Литература

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.