Економічні інтереси

Економічні інтереси близькі до економічних потреб, і в той же час не тотожні потребам, їхньому задоволенню. По-перше, економічні інтереси знаходять своє вираження у поставлених цілях та діях, спрямованих на задоволення потреб. Потреби і засоби задоволення їх відбивають причину та форму прояву економічних інтересів. По-друге, економічний інтерес завжди виражає відповідний рівень і динаміку задоволення потреб. Можна вважати, що економічні інтереси це суспільна форма прояву і розвитку економічних потреб. Інтереси безпосередньо пов'язані з психологією, зі звичаями, з культурним рівнем. Економіка не може функціонувати і розвиватись поза інтересами людей[2].

Суперечності інтересів мають як суб'єктивну (волюнтаризм) так і об'єктивну (відмінності в економічному положенні) причини. Інтереси приводяться в дію певним мотиваційним механізмом.

На кожному історичному етапі у системі економічних інтересів, крім основного, можна виділити головний інтерес, який:

• має специфіку та економічні проблеми певного етапу;
• є відзеркаленням реальних особистих інтересів, суспільного інтересу в цілому;
• трансформується в певну економічну політику[1].

Спільність економічних інтересів спільноти, що займає певну територію, є основою формування економічної нації.

Економічні інтереси можна класифікувати за різними критеріями:

1. за ознакою суб'єктивності: особисті, колективні і суспільні інтереси,
2. за ступенем важливості: головні та другорядні,
3. за часовою ознакою: поточні, перспективні,
4. за об'єктом інтересів: майнові, фінансові, інтелектуальні, режиму праці та вільного часу,
5. за ступенем усвідомлення: дійсні та помилкові.

• Економічні інтереси - Енциклопедія сучасної України

1. Климко Г. Н., Нестеренко В. П., Каніщенко Л. О., Чухно А. А. Основи економічної теорії: політекономічний аспект. Підручник для студентів економічних спеціальностей вищих закладів освіти. — К.: Вища школа, 1999. — 743 с.
2. Базилевич В. Д. Економічна теорія: політекономія. 6-те видання. — К.: Знання-Прес, 2007. — 719 с.