Ектор Барбера

З командою «Master-Aspar Team» в 2002 році Барбера досяг свого першого великого успіху, вигравши чемпіонат Іспанії в класі 125сс, взявши також участь у чемпіонаті світу з шосейно-кільцевих мотогонок серії MotoGP в аналогічному класі, посівши в підсумку 14-е місце. Найвищим результатом у сезоні стало четверте місце на Гран-прі Чехії.

Продовживши співпрацю з «Aspar Team» у 2003 році (команда «Master-MXOnda-Aspar Team»), Ектор досяг перших значних успіхів на глобальному рівні — здобув дві перемоги (у Великої Британії та Японії), посівши третє місце у загальному заліку.

У 2004 році Ектор покинув «Aspar Team» та підписав контракт з командою футболіста Кларенса Зедорфа «Seedorf Racing». З нею здобув 4 перемоги на етапах і став віце-чемпіоном світу, поступившись лише Андреа Довіціозо.[1]

Сезон 2005 року ознаменувався переходом Ектора до класу 250сс, що втілилось у підписання контракту з командою «Fortuna Honda», яка комплектувалась мотоциклами Honda RSW 250. Його напарником став Хорхе Лоренсо. Сезон Ектор закінчив на 9-му місці.

В наступному році «Fortuna Honda» стає заводською командою Aprilia Racing, отримує у своє розпорядження мотоцикл Aprilia RS250 та змінює назву на «Fortuna Aprilia». Ектор здобуває свою першу перемогу в класі на Гран-Прі Китаю, закінчивши сезон на сьомій позиції.

У 2007 Ектор переходить у команду «Team Toth Aprilia», здобуває з нею 3 подіуми і закінчує сезон на п'ятому місці.

У 2008 Барбера продовжує співпрацю з «Team Toth Aprilia», помінявши свій номер з 80 на 21. У цьому сезоні Ектор демонстрував свої найкращі результати, завоювавши чотири подіуми, проте після серйозної аварії, що відбулась під час тренувань на Гран-Прі Японії, він змушений був пропустити 5 гонок в сезоні, зайнявши в чемпіонаті 6-е місце.

У 2009 році Ектор перебрався до новоствореної команди «Pepe World Team», якою керував Сіто Понс. Барбера зайняв в сезоні друге місце, здобувши 8 подіумів та 3 перемоги (у Катарі, Сан Марино та Валенсії).

У 2010 році Ектор переходить до MotoGP, підписавши контракт з командою «Paginas Amarillas Aspar», з якою виступав і у наступному сезоні (команда змінила назву на «Mapfre Aspar Team MotoGP»).

У 2012 році він переходить до італійської команди «Pramac Racing Team», з якою провів свій найкращий сезон у MotoGP, зайнявши 11 місце.

В кінці 2012 року Барбера оголосив про перехід у іспанську команду «Avintia Blusens». У сезоні 2013 року найкращим результатом Ектора стало 10-е місце на Гран-Прі США. В загальному заліку він фінішував на 16-му місці.

В сезоні 2014 співпраця Барбери з командою «Avintia Blusens» продовжилась. Перед сезоном команда відмовилась від використання мотоцикла FTR. Ектору був наданий мотоцикл власної розробки команди, який був оснащений рядним 4-циліндровим двигуном виробництва Kawasaki. Барбера не міг на ньому конкурувати з кращими гонщиками класу; його основним завданням стало потрапляння у 15-ку найкращих. Такий розклад справ не влаштовував ні гонщика, ні команду. Тому в другій половині сезону керівництво «Avintia Racing» уклало контракт з командою «Ducati Corse» на постачання мотоциклів на сезони 2015-2016. Додатково Ектор отримав можливість виступити на 5-ти останніх етапах сезону 2014 на Ducati GP14.[2] У перших двох гонках „Барберікс“ звикав до нового мотоцикла, а на третій, у Австралії, зайняв 5-те місце, продемонструвавши свій найкращий результат у „королівському“ класі. [3] Загалом же за підсумками сезону іспанець посів 18-е місце загального заліку.

Наступний сезон Ектор провів на звичному для себе рівні — найкращим його результатом стало 9-е місце на Гран-Прі Японії; загалом же за підсумками сезону він зайняв 15-е місце і став найкращим гонщиком класу Open.

В сезоні 2016 співпраця іспанця з командою «Avintia Racing» продовжилась.