Елиїв Ярослав
Яросла́в Ели́їв (12 грудня 1907[1], Копичинці — 26 листопада 1996, Торонто[2]) — священик УГКЦ, мистецтвознавець, філателіст, писанкар, меценат, етнограф, лірник.
о. Ярослав Елиїв | |
---|---|
Народився |
12 грудня 1907 Копичинці, Австро-Угорщина, нині Гусятинський район Тернопільська область, Україна |
Помер |
26 листопада 1996 (88 років) Торонто, Канада |
Поховання | Парк Лан |
Національність | українець |
Діяльність | священик |
Відомий завдяки | мистецтвознавець, філателіст, писанкар, меценат, етнограф, лірник |
Alma mater | Львівська Богословська Академія |
Конфесія | УГКЦ |
Життєпис
У 1927 році Ярослав Елиїв закінчив навчання у Львові українську академічну гімназію, а у 1932 році — Львівську богословську академію. Висвячений на священика 15 лютого 1934 року[1].
Душпастирював у селах Милятин, Бартатів і Ставки на Львівщині (1933—1944), містах Бремен, Мюнстер, Оснабрюк у Німеччині (1944—1947).
У 1947 виїхав до Канади. Душпастирював у Форт-Вільямі (1948—1952), Коністоні (1955—1957)[1], а в Торонто також як літограф. Став одним із фундаторів Енциклопедії українознавства. Колекціонер народного мистецтва, зокрема писанок.
Помер 26 листопада 1996 року[2]. Похоронні богослужіння відбулись 28 листопада за участі владики Ісидора Борецького. Похований на цвинтарі «Парк Лан» у Торонто[2].
Примітки
- Dmytro Blazejowskyj. Ukrainian Catholic Clergy in Diaspora (1751—1988)… — P. 62
- Бл. п. Ярослав Елиїв. Некролог // Свобода, середа, 18 грудня 1996. — С. 3.
Джерела
- Мельничук Б. Елиїв Ярослав // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 557. — ISBN 966-528-197-6.