Бартатів

Село розташоване на річці Ставчанці, за 16 км на південний захід від районного та обласного центру міста Львів, за 13 км на північний схід від центру об'єднаної територіальної громади міста Городок та за 5 км від залізничної станції Мшана.

Вперше згадується у 1433 році[6], що може свідчити про його існування села ще в давньоруську епоху. 1 жовтня 1442 року львівський латинський архієпископ Ян Одровонж отримав дозвіл короля Владислава III на заснування міста архибіскупського Бартатова на «ґрунті» осади «Бартошова Корчма»[7]. З 1552 року село належало Львівському римо-католицькому архієпископу, тенута Бєльського, з 1660 року — Львівському римо-католицькому архієпископу, а з 1771 року — Львівській капітулі[8]. В радянський період у Бартатові була розташована четверта бригада колгоспу імені Т. Шевченка[6].

Село від 13 травня 1993 року було адміністративним центром однойменної сільської ради[9], а 14 серпня 2020 року село увійшло складу до новоутвореної Городоцької міської об'єднаної територіальної громади[10].

• Дерев'яна церква-каплиця Святого Василя Великого. Згідно документальних записів, до 1578 року в селі вже існувала церква. Восени 1648 року татари спалили Бартатів разом з церквою. В акті візитації парафії взимку 1741 року зазначено, що тут була дерев'яна церква святого Василія Великого. Вона була вкрита ґонтом, а дзвіниця поруч неї — соломою. Парафіян було близько 20 родин. 10 квітня 1825 року в празник Воскресіння Христового церква згоріла. Можливо паламар забув при виході з церкви погасити якусь свічку. На попелищі було знайдено лише залізні речі. Вціліла від вогню на цвинтарі дзвіниця з трьома дзвонами. Розпорядженням консисторії від 26 травня 1825 року вціліла дзвіниця була перетворена на парафіяльну каплицю, в якій ній був облаштований вівтар святого Василія Великого. У 1839 році каплиця була філіальною до оброшинської церкви. Нині церква перебуває у користуванні громади УГКЦ[11][12].
• Спільне поховання січових стрільців П. Штогрима, І. Кулика.

28 січня 2020 року відбулося урочисте відкриття новозбудованої амбулаторії практики сімейної медицини у селі Бартатів. Площа амбулаторії складає 200,7 м². Було виконано конструкційні будівельні роботи, проведено утеплення стін будівлі, а також проведено усі необхідні інженерні комунікації (опалення, вентиляція, каналізація, водопостачання), забезпечено пожежною та охоронною сигналізацією, облаштовано комп'ютерні та телефонні мережі. Для покращення надання медичних послуг лікарями нових амбулаторій, було закуплено та передано в користування легковий автомобіль «Renault DUSTER». Нині амбулаторія забезпечує якісними медичними послугами близько 800 мешканців сіл Бартатів та Воля-Бартатівська[15].

• Бартатів // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 257.
• Лаба В. Бартатів. Історія села від найдавніших часів до 1939 року. — Львів, 2001. — 30 с.
• Сіромський Р. Нарис історії села Бартатів XX століття. — Львів : Тріада плюс, 2004. — 264 с.
• Сіромський Р. Бартатів: історія. — Львів : Тріада плюс, 2013. — 557 с.
• Смерека Б. Описово-статистичні джерела про заселення та адміністративно-територіальний устрій Львівської землі Руського воєводства у XVI-XVIII ст. — Київ, 2016. — 345 с.

• Комунальний заклад Бартатівської сільської ради Народний дім с. Бартатів Городоцького району Львівської області. ring.org.ua. Процитовано 4 грудня 2021.