Ендрю Джексон

Ендрю Джексон мав шотландське та ірландське походження. Батьки майбутнього президента Ендрю й Елізабет емігрували до США з Ірландії за два роки до народження сина. Разом з ними до Нового світу вирушили двоє старших синів — Г'ю і Роберт. Родина оселилася в містечку Воксхоу за 160 миль від Чарлстона, де придбала близько 200 акрів землі. Ендрю-старший протягом двох років хотів створити ферму, але в січні 1767-го несподівано помер, не дочекавшись народження сина — Ендрю-молодший з'явився на світ за два місяці після смерті батька.[3]

Під час багатої на пригоди юності, коли у ході війни за незалежність від Великої Британії був разом з братом Робертом захоплений англійцями, пройшов через знущання та катування. Коли Ендрю відмовився чистити чоботи британського офіцера, той рубав його шаблею, залишаючи шрами на лівій руці та голові, а також інтенсивну ненависть до британців. Двох братів утримували як ув'язнених, заразили натуральною віспою, вони до того ще й сильно потерпали від голоду. Роберт помер, а Ендрю вижив[4].

Став адвокатом в Південній Кароліні. Свою майбутню дружину Рейчел Донсон зустрів 1787 року у місті Нешвіл, вона була дружиною чоловіка на прізвище Робардс. Після чергового скандалу з чоловіком Рейчел зважилася на втечу з Ендрю до іншого міста, де жили її брати. Ендрю та Рейчел взяли шлюб у серпні 1791 року. Цікаво, що офіційний документ про розірвання шлюбу з Робардсом прийшов тільки через два роки. Згодом Джексон 13 разів бився на дуелях, у більшості з яких «захищав честь» дружини.[5]

У 1788 р. Джексона призначили прокурором на території Теннессі. Коли Теннессі долучилася до Сполучених Штатів, Джексон брав участь у складанні основних законів нового штату (1796), потім був його представником у Конгресі. У 1798 році він був призначений суддею Верховного суду Теннессі, де служив до 1804 року.

Джексон був призначеним командиром міліції Теннессі у 1801 році в званні полковника.

Під час війни 1812 році Текумсе підбурив індіанські племена крік північної Алабами і Джорджії напасти на білі поселення. Чотириста поселенців було убито в різанині біля Форту Мімз. Почалася Війна Кріків, в якій Джексон командував американськими силами, які включали міліцію Теннессі, американську армію, індіанські племена черокі, чоктав, південні крік. У 1814 році Джексон розбив індіанців і прогнав їх у Флориду. Коли англійці стали загрожувати Новому Орлеану, Джексон став на чоло війська і розбив противника (8 січня 1815 р.).

У 1821 р. Джексон став першим військовим губернатором відступленої іспанцями Флориди.

На виборах Президента США 1824 р. Джексон отримав відносну більшість голосів виборців, але не отримав абсолютної. Тому президента (єдиний випадок) вибрала Палата представників США, і ним став Джон Квінсі Адамс.

У 1828 р., після закінчення повноважень Адамса, Джексон повторно балотувався у президенти Сполучених Штатів та був обраний від Демократичної партії.

Під час передвиборчої кампанії 1828 року преса згадала про минуле його дружини. Рейчел Донсон Джексон тоді вже був 61 рік. Жінка важко переживала події, і в неї стався інфаркт. Через три тижні після інавгурації Ендрю вона померла. Джон Квінсі Адамс не мав жодного стосунку до гоніння в пресі, проте Джексон вважав, що дружині вкоротили віку його політичні суперники, і ніколи їм цього не пробачив.[6]

За часів президентства Джексона США встановили загальне виборче право для кожного білого дорослого чоловіка, незалежно від доходу і статусу.[7]

Влітку 1832 р. в Південній Кароліні спалахнув заколот, спрямований проти митного тарифу, що погрожував міцності Союзу. Саме тоді вдруге обраний у президенти Джексон став готувати війська, щоб примусити Південну Кароліну до покори. Громадянської війни вдалося уникнути через зниження тарифу. До нових ускладнень привело питання щодо продовження привілеїв Банка Сполучених Штатів. Джексон наклав своє вето на постанову конгресу у цієї справі, наслідком чого була ліквідація банку і безлічі приватних кредитних установ, які наводнили ринок своїми паперами, що стало головною причиною економічної кризи 1837 р. У зовнішній політиці Джексону вдалося підтримати дружні відносини з Великою Британією.

За своєю політичною суттю сьомий президент США був лібертаріанцем. Ця політична філософія ґрунтується на двох важливих тезах: всі відносини діляться на добровільні та примусові; всі види добровільних контрактів мають бути дозволені, а всі види насилля і примусу викорінюватися. Своєю діяльністю Джексон намагався мінімізувати втручання держави в економіку й політику.[7]

Джексон також був першим з президентів США, який вирушив у передвиборчу поїздку по країні.[8]

Ендрю Джексон зображений на сучасній американській банкноті у 20 доларів, на монеті номіналом 1 долар.

Раніше його зображення прикрашало банкноти різних номіналів: 5, 10, 50 та 10 000 доларів, а також банкноту Конфедерації під час Громадянської війни у США номіналом 1000 доларів.

• 1829 року, коли Джексон став президентом, зовнішній борг Сполучених Штатів становив 58 мільйонів доларів. За шість років політик, блокуючи усі видатки, які тільки міг, домігся скорочення боргу до нуля. Це був перший і останній рік, коли США виплатили увесь свій зовнішній борг[9].

• Пам'ятник Ендрю Джексону (Вашингтон)

• Ігор Шаров. Характери Нового світу. — К.: Арт Економі, 2018. — С. 148—161. ISBN 978-617-7289-69-1