Енкефалін

Енкефаліни — це особливі нейропептиди (пентапептиди), які беруть участь у регуляції ноцицепції у ссавців[1]. Відносяться до ендогенних лігандів-агоністів опіатних рецепторів. В 1975 році були виявлені дві форми: перша містить на початку ланцюгу амінокислоту лейцин, а інша метіонін. Обидві є продуктами гена проенкефаліну.

  • Мет-енкефалін — Tyr-Gly-Gly-Phe-Метіонін.
  • Лей-енкефалін — Tyr-Gly-Gly-Phe-Лейцин.

Ендогенні опоїдні пептиди

Відкриття двох даних пептидів в 1975 році визвало величезний  інтерес до опіоїдів. У наступні роки слідувало відкриття величезної мережі енкефаловмісних пептидів, що утворюються в багатьох тканинах за обробки щонайменше трьох генетично-відмінних білків-попередників.

Енкефаліни чинять знеболення. Ці пептиди назвали опіоїдами на відміну від опіатів – алкалоїдів рослин, як, наприклад, морфін. Термін «опіоїд» також припустим до синтетичних аналогів групп речовин, афінних до опіоїдних рецепторів. [2] Пептид виділяється нейронами центральної сірої речовини середнього мозку і блокують передачу інформації від больових рецепторів по висхідним спиноталамічним шляхам.

Мет-енкефалін відомий як опіоїдний фактор роста. Це один із гормонів середньої долі гіпофізу, що виробляються кортикотропними клітинами в процесі розщеплення проопіомеланокортина. Разом із мет-енкефаліном виробляється гамма-меланоцитстимулюючий гормон.[3] Хоча спочатку мет-енкефалін був ідентифікований як нейромодулятор, який взаємодіє з δ-опіоїдними рецепторами, згодом виявилось, що цей пептид також є тонічно активним регулятором клітинної проліферації.[1]

Чинять нейропротекторну та нейротрофічну дію.[4]

Відомо три добре описаних сімейства ендогенних опіоїднів пептидів: енкефаліни, В-ендорфіни та динорфіни. Пептидна послідовність мет-енкефаліну кодується геном енкефаліну; лей-енкефалінова пептидна послідовність кодується як геном енкефаліну, так і геном динорфіну. Ген проопіомеланокортину (POMC) також містить послідовність мет-енкефаліну на N-кінець бета-ендорфіну, але в такому випадку ендорфін не переробляється в енкефалін.

Разом із ГАМК беруть участь в регуляції больових відчуттів, але на відміну від ГАМК вони впливають на опіоїдні рецептори аксона, перешкоджаючи передачі больових імпульсів від сенсорного нейрона спинномозкового ганглія в проводить нейрон заднього рогу відповідного відділу спинного мозку.[5]

Стрес

Цей нейропептид виконує роль сигнальної молекули внаслідок стресової реакції.

Вивільнюється в багатьох тканинах, в мозку особливо щиро в гіпокампі та префронтальній корі, у мозковому шарі наднирників. У відповідь на біль разом з ендорфінами вивільняється норадреналін — гормон, що провокує відповідь організму «бій або втечи». Під час реакції на стрес кілька аналогів мет-енкефаліну мали підвищену активність в гіпокампі, тоді як аналоги лей-енкефаліну, соматостатини в тому числі, інгібувались під час стресу. Це спостереження призводить до висновку, що стресові фактори корелюють із нейропептидною відповіддю і що дія енкефалінів локалізована в певній області мозку. [6]

Рецептори

Рецепторами енкефаліну є δ-опатні рецептори та μ-опіатні рецептори. Це спряжені із G-білками рецептори. Ще до ендогенних опіоїдів належать динорфіни, які зв'язуються з каппа-рецепторами, ендорфіни — ліганди мю-рецепторів, ендоморфіни та ноцицептин, або орфанін FQ. Опіоїдні рецептори близько на 40 % ідентичні соматостатиновим рецепторам.

Примітки
  1. Takahashi, Akiyoshi (1 січня 2016). У Takei, Yoshio; Ando, Hironori; Tsutsui, Kazuyoshi. Subchapter 7A - Enkephalin. Handbook of Hormones (англ.). San Diego: Academic Press. с. 55–e7A–2. ISBN 978-0-12-801028-0.
  2. Udenfriend, Sidney; Kilpatrick, Daniel L. (1 березня 1983). Biochemistry of the enkephalins and enkephalin-containing peptides. Archives of Biochemistry and Biophysics (англ.) 221 (2). с. 309–323. ISSN 0003-9861. doi:10.1016/0003-9861(83)90149-2. Процитовано 6 грудня 2020.
  3. Zagon, I. S.; Isayama, T.; McLaughlin, P. J. (1994-01). Preproenkephalin mRNA expression in the developing and adult rat brain. Brain Research. Molecular Brain Research 21 (1-2). с. 85–98. ISSN 0169-328X. PMID 8164525. doi:10.1016/0169-328x(94)90381-6. Процитовано 6 грудня 2020.
  4. Иван Торшин, Ольга Громова. Экспертный анализ данных в молекулярной фармакологии (русский). https://books.google.com.ua/books?id=fpUoCwAAQBAJ&pg=PA175&lpg=PA175&dq=энкефалины&source=bl&ots=O6LEmDYAoW&sig=ACfU3U31cN9l6VREAqf9YsdfSrUArLBJOA&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwie-J6dpbrtAhUJxYsKHbtIC9U4HhDoATADegQIARAC#v=onepage&q=энкефалины&f=false. с. 177.
  5. Вячеслав Дубынин: "Мозг, боль, анальгетики".
  6. Henry, Mathilde S.; Gendron, Louis; Tremblay, Marie-Eve; Drolet, Guy (2017). Enkephalins: Endogenous Analgesics with an Emerging Role in Stress Resilience. Neural Plasticity 2017. ISSN 2090-5904. PMC 5525068. PMID 28781901. doi:10.1155/2017/1546125. Процитовано 6 грудня 2020.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.