Енолаза 2

Енолаза 2 (англ. Enolase 2) – білок, який кодується геном ENO2, розташованим у людей на короткому плечі 12-ї хромосоми. [3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 434 амінокислот, а молекулярна маса — 47 269[4].

Послідовність амінокислот
1020304050
MSIEKIWAREILDSRGNPTVEVDLYTAKGLFRAAVPSGASTGIYEALELR
DGDKQRYLGKGVLKAVDHINSTIAPALISSGLSVVEQEKLDNLMLELDGT
ENKSKFGANAILGVSLAVCKAGAAERELPLYRHIAQLAGNSDLILPVPAF
NVINGGSHAGNKLAMQEFMILPVGAESFRDAMRLGAEVYHTLKGVIKDKY
GKDATNVGDEGGFAPNILENSEALELVKEAIDKAGYTEKIVIGMDVAASE
FYRDGKYDLDFKSPTDPSRYITGDQLGALYQDFVRDYPVVSIEDPFDQDD
WAAWSKFTANVGIQIVGDDLTVTNPKRIERAVEEKACNCLLLKVNQIGSV
TEAIQACKLAQENGWGVMVSHRSGETEDTFIADLVVGLCTGQIKTGAPCR
SERLAKYNQLMRIEEELGDEARFAGHNFRNPSVL
Енолаза 2
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи ENO2, HEL-S-279, NSE, Enolase 2
Зовнішні ІД OMIM: 131360 MGI: 95394 HomoloGene: 74414 GeneCards: ENO2
Шаблон експресії
Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
2026
13807
Ensembl
ENSG00000111674
ENSMUSG00000004267
UniProt
P09104
Q6FHV6
P17183
RefSeq (мРНК)
NM_001975
NM_013509
NM_001302642
NM_001355220
RefSeq (білок)
NP_001966
NP_001966.1
NP_001289571
NP_038537
NP_001342149
Локус (UCSC) Хр. 12: 6.91 – 6.92 Mb Хр. 6: 124.76 – 124.77 Mb
PubMed search [1] [2]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

Цей білок за функцією належить до ліаз. Задіяний у такому біологічному процесі як гліколіз. Білок має сайт для зв'язування з іонами металів, іоном магнію. Локалізований у клітинній мембрані, цитоплазмі, мембрані.

Література

  • McAleese S.M., Dunbar B., Fothergill J., Hinks L., Day I.N.M. (1988). Complete amino acid sequence of the neurone-specific gamma isozyme of enolase (NSE) from human brain and comparison with the non-neuronal alpha form (NNE).. Eur. J. Biochem. 178: 413 — 417. PubMed DOI:10.1111/j.1432-1033.1988.tb14465.x
  • van Obberghen E., Kamholz J., Bishop J.G. III, Zomzely-Neurath C., Lazzarini R.A. (1988). Human gamma enolase: isolation of a cDNA clone and expression in normal and tumor tissues of human origin.. J. Neurosci. Res. 19: 450 — 456. PubMed DOI:10.1002/jnr.490190409
  • Oliva D., Barba G., Barbieri G., Giallongo A., Feo S. (1989). Cloning, expression and sequence homologies of cDNA for human gamma enolase.. Gene 79: 355 — 360. PubMed DOI:10.1016/0378-1119(89)90217-5
  • Oliva D., Cali L., Feo S., Giallongo A. (1991). Complete structure of the human gene encoding neuron-specific enolase.. Genomics 10: 157 — 165. PubMed DOI:10.1016/0888-7543(91)90496-2
  • Ansari-Lari M.A., Shen Y., Muzny D.M., Lee W., Gibbs R.A. (1997). Large-scale sequencing in human chromosome 12p13: experimental and computational gene structure determination.. Genome Res. 7: 268 — 280. PubMed DOI:10.1101/gr.7.3.268
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004. PubMed DOI:10.1101/gr.2596504

Примітки

  1. Human PubMed Reference:.
  2. Mouse PubMed Reference:.
  3. HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:3353 (англ.). Процитовано 22 серпня 2017.
  4. UniProt, P09104 (англ.). Процитовано 22 серпня 2017.

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.