Ернст Купфер

Ернст Купфер (нім. Ernst Kupfer; нар. 2 липня 1907, Кобург — пом. 6 листопада 1943, поблизу Керкіні, Салоніки) — німецький військовий льотчик-ас пікіруючого бомбардувальника «Штука» за часів Третього Рейху. Командир 2-ї ескадри пікіруючих бомбардувальників «Іммельман», згодом начальник штурмової авіації, оберст (посмертно, 1943) Люфтваффе. Один зі 160 кавалерів Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (посмертно, 1944). Один із найрезультативніших пілотів штурмової авіації Люфтваффе, здійснив 636 бойових вильотів.

Ернст Купфер
Ernst Kupfer
Народження 2 липня 1907(1907-07-02)
Кобург, Саксен-Кобург-Гота
Смерть 6 листопада 1943(1943-11-06) (36 років)
поблизу Керкіні, Салоніки
авіакатастрофа
Країна  Третій Рейх
Приналежність  Вермахт
Вид збройних сил  Сухопутні війська (1928–1939)
 Люфтваффе (1939–1943)
Рід військ кіннота (рейтар)
штурмова авіація
Освіта Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Роки служби 1928–1943
Член Burschenschaft Allemannia zu Heidelbergd
Звання оберст
Формування StG 2
Командування 7./StG2, II./StG2, StG 2
Війни / битви

Друга світова війна:
Західний фронт

Середземномор'я

Східний фронт

Титул Доктор юриспруденції
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
За поранення (нагрудний знак)
Золотий німецький хрест
Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія)
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач
Почесний Кубок Люфтваффе

Біографія

Син керівного чиновника страхової кампанії. Після закінчення гімназії поступив на роботу в банк. В 192-28 року вивчав юриспруденцію в Гайдельберзькому університеті. 1 жовтня 1928 року поступив на службу в 17-й Баварський кінний полк. З жовтня 1938 року — командир 7-го ескадрону свого полку. 30 вересня 1939 року переведений в люфтваффе, пройшов підготовку в училищі розвідувальної авіації. На початку 1940 року перевелений в штурмову авіацію, 7 вересня 1940 року направлений в 1-шу групу 2-ї ескадри пікіруючих бомбардувальників в Сен-Мало, 1 жовтня призначений командиром 7-ї ескадрильї.

22 травня 1941 року 10 Ju 87 на чолі з Купфером потопили британський легкий крейсер HMS «Глочестер», 29 вересня — радянський есмінець, але сам Купфер протягом кількох днів був тричі підбитий над Кронштадтом, при чому третього разу отримав важкі поранення. Після одужання 1 квітня 1942 року призначений командиром знову сформованої 2-ї групи 22-ї ескадри пікіруючих бомбардувальників. 30 жовтня 1942 року здійснив свій 500-й бойовий виліт. Учасник Сталінградської битви. На Різдво 1942 року літаки Купфера атакували радянські танки в районі Морозівськи і зупинили їхній наступ. З 13 лютого 1943 року — командир 2-ї ескадри пікіруючих бомбардувальників. В квітні брав участь у боях на Кубані. Під час Курської битви командував бойовим з'єднанням «Купфер», в яке крім його власної ескадри увійшли 1-ша група 1-ї ескадри пікіруючих бомбардувальників, 2-га група 77-ї ескадри пікіруючих бомбардувальників і 3-тя група 3-ї винищувальної ескадри. 5 липня пілоти Купфера здійснили 1406 бойових вильотів і знищили 7 танків, 30 гармат, 70 вантажівок і 9 складів боєприпасів і пального, при цьому втративши 2 літаки. 6 липня вони здійснили 793 вильоти, а 7 липня — 946, знищивши 44 танки, 20 гармат і близько 50 автомобілів. 8 липня здійснили 836 вильотів і знищили 88 танків, 8 гармат (з них 3 зенітних), 2 установки БМ-13 «Катюша» і близько 40 автомобілів, при цьому втративши 2 літака. 9 липня здійснили 882, 11 липня — 604 вильоти. Ряд істориків стверджують, що дії Купфера в районі Карачева допомогли уникнути «другого Сталінграду».

Після створення посади генерала пікіруючої бомбардувальної авіації 9 вересня 1943 року був призначений на цю посаду. Купферу було доручено провести реформування пікіруючої бомбардувальної авіації. 5 жовтня 1943 року видав розпорядження про перетворення ескадр пікіруючих бомбардувальників в ескадри безпосередньої підтримки військ і переоснащення їх літаками FW 190, а потім наказав почати формування груп нічних штурмовиків. Загинув в авіакатастрофі літака He 111 в грецьких горах Беласица неподалік від озера Керкіні (60 км північніше Салоніки).

Нагороди

Див. також

Література
  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.606-607 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
  • Brütting, Georg (1995). Das waren die deutschen Stuka-Asse 1939–1945 [These were the German Stuka Aces 1939–1945]. Stuttgart, Germany: Motorbuch. ISBN 978-3-87943-433-6.
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945. Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
  • Griehl, Manfred (2001) Junker Ju 87 Stuka. Airlife Publishing/Motorbuch, London/Stuttgart. ISBN 1-84037-198-6
  • Obermaier, Ernst (1989). Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe Jagdflieger 1939–1945. Mainz, Germany: Verlag Dieter Hoffmann. ISBN 3-87341-065-6.
  • Patzwall, Klaus D. (2008). Der Ehrenpokal für besondere Leistung im Luftkrieg [The Honor Goblet for Outstanding Achievement in the Air War]. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 978-3-931533-08-3.
  • Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Scutts, Jerry (1994). Bf 109 Aces of North Africa and the Mediterranean. London, UK: Osprey Publishing. ISBN 978-1-85532-448-0.
  • Thomas, Franz (1997). Die Eichenlaubträger 1939–1945 Band 1: A-K [The Oak Leaves Bearers 1939–1945 Volume 1: A-K]. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2299-6.
  • Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Эксмо, 2005. — 736 с. — 5000 экз. — ISBN 5-699-13768-8

Посилання

Примітки
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.