Есамбаєв Махмуд Алісултанович

Махмуд Есамбаєв народився 15 липня 1924 року в передгірному селищі Старі Атаги (нині Грозненський район Чеченської республіки). Виходець з тейпа Ішхой. Махмуд Есамбаєв танцював з раннього дитинства. У 7 років він вже танцював на весіллях, куди його брав із собою батько.

В 1939–1941 роках навчався в Грозненському хореографічному училищі. В 15 років почав танцювати в Чечено-Інгуському державному ансамблі пісні і танцю, в 19 років — в П'ятигорському театрі музичної комедії. Через те, що юність Махмуда припала на роки німецько-радянської війни, він танцював у фронтовій концертній бригаді на передовій, на будівництві оборонних споруд, у військових госпіталях.

В 1944–1956 роках Махмуд був солістом Киргизького театру опери та балету в місті Фрунзе, де він виконував головні партії в балетах «Лебедине озеро», «Бахчисарайський фонтан», «Спляча красуня».

В 1950-і роки Махмуд Есамбаєв залишив академічну сцену і звернувся до народного танцю. В 1959 році Есамбаєв виступив зі своєю програмою в Москвіі в складі трупи «Зірки радянського балету» відвідав з гастролями Францію, Південну Америку, де мав грандіозний успіх. Есамбаєв виконав величезну кількість найрізноманітніших танців: «Чабан» (чечено-інгушський, узбецький), «Воїн» (башкирський), «Золотий бог» (індійський), ритуальний «Танець вогню» на музику де Фальї, «Ля-корида» (іспанська), «Танець з ножами» (таджицький) і ін

Есамбаєв обирався депутатом Верховної Ради Чечено-Інгуської АРСР, РРФСР, СРСР. Був президентом Міжнародного союзу діячів естрадного мистецтва. При його активній підтримці в Грозному будувалися нові будівлі драматичного театру і цирку.

Помер 7 січня 2000 року на 76-му році життя. Похований на мусульманській частині Даниловському цвитарі в Москві.

1. 1962 — Я буду танцювати — Махмуд Ішхоев
2. 1968 — Лебедине озеро — Ротбарт
3. 1973 — Земля Санникова — Шаман
4. 1975 — На край світу
5. 1975 — Чесне чарівне — Вогонь
6. 1976 — Поки б'є годинник — придворний скрипаль ИГИ Нагі туги
7. 1983 — Пригоди маленького Мука — скарбник
8. 1988 — Дорога до пекла
9. 1994 — Увертюра

• Герой Соціалістичної Праці:
  • Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 липня 1984 року за видатні заслуги в розвитку радянського хореографічного мистецтва та у зв'язку з шістдесятиріччям з дня народження народному артисту СРСР Есамбаєва Махмуду Алісултановічу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».
• Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (15 липня 1999) - за видатний внесок у розвиток мистецтва танцю.[1]
• Орден Дружби (20 липня 1994) - за видатні досягнення в мистецтві танцю і плідну громадську діяльність.[2]
• Орден Вітчизняної війни II ступеня (11 березня 1985).
• Народний артист РРФСР (1966)[3].
• Народний артист СРСР (1974).
• Тричі лауреат різних міжнародних конкурсів.

• 17 липня 2008 року відбулося урочисте відкриття пам'ятника танцюристу Махмуду Есамбаєва в Грозному, приурочене до 84-ї річниці від дня народження танцюриста. Пам'ятник встановлено біля будівлі Республіканського центру культури і мистецтв. Скульптура виготовлена ​​жителем села Бено-Юрт Асланом Тімерхановим і піднесена міністерству культури Чеченської Республіки в подарунок.
• 11 серпня 2009 року проспект Революції в Грозному перейменовано на проспект імені Махмуда Алісултановича Есамбаєва.
• На честь М. А. Есамбаєва названий астероїд 4195 (Esambaev), відкритий 19 вересня 1982 Л. І. Черних.

• Нашхоев Р. Чародій танцю, Грозний, 1971;
• Пожидаєв Г. Повість про танець, М., 1972.

• Есамбаєв Махмуд Алісултанович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
• Відомі діячі культури Чечні
• Всесвітній Благодійний Фонд Махмуда Есамбаєва