Еудженіо Бельтрамі
Еудже́ніо Бельтра́мі (італ. Eugenio Beltrami; 16 листопада 1835 — 18 лютого 1900) — італійський математик, член Національної академії деї Лінчеї в Римі (з 1873).
Еудженіо Бельтрамі | |
---|---|
італ. Eugenio Beltrami | |
Народився |
16 листопада 1835[1][2][…] Кремона, Провінція Кремона, Ломбардія, Ломбардо-Венеціанське королівство, Австрійська імперія[3][4] |
Помер |
18 лютого 1900[2][5][…] (64 роки) Рим, Італія[3][4] |
Країна | Королівство Італія |
Місце проживання | Італія |
Діяльність | математик, викладач університету, сенатор, президент, політик |
Галузь | диференціальна геометрія |
Alma mater | Павійський університет (1856)[6] |
Науковий керівник | Франческо Бріоскіd |
Відомі учні | Giovanni Frattinid[7] |
Знання мов | італійська[2] |
Заклад | Болонський університет, Пізанський університет, Римський університет ла Сапієнца[6] і Павійський університет |
Членство | Національна академія деї Лінчеї, Прусська академія наук, Лондонське математичне товариство[6], Геттінгенська академія наук, Баварська академія наук і Туринська академія наук[4] |
Посада | сенатор Королівства Італіїd |
Нагороди | |
Праці
Основні праці відносяться до диференційної геометрії і теорії інваріантів диференційних квадратичних форм.
Показав, що геометрія Лобачевського (планіметрія) може бути реалізована на певній поверхні, яку називають псевдосферою.
Див. також
- 15620 Бельтрамі — астероїд, названий на честь математика[8].
Примітки
- http://www.treccani.it/enciclopedia/eugenio-beltrami_%28Dizionario-Biografico%29/
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Бельтрами Эудженио // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Туринська академія наук — 1757.
- Архів історії математики Мактьютор
- Архів історії математики Мактьютор
- Математична генеалогія — 1997.
- База даних малих космічних тіл JPL: Еудженіо Бельтрамі (англ.).
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.