Планіметрія
Планіме́трія (від лат. planum — площина) — розділ геометрії, що вивчає двовимірні (одноплощинні) фігури, тобто фігури, які можна розташувати в межах однієї площини.
Перший систематичний виклад планіметрії дав Евклід у праці «Начала» (лат. Elementa).
Вивчення в шкільному курсі
Під час систематичного вивчення шкільного курсу геометрії зазвичай починають з вивчення планіметрії, а потім приступають до вивчення стереометрії, що вивчає просторові фігури. Основними поняттями шкільного курсу планіметрії є точка, пряма, площина і відстань (між двома точками або від точки до точки), а також деякі загальноматематичні поняття, такі, як множина, відображення множини на множину тощо.
Зміст шкільного курсу з року в рік дещо змінюється, проте його ядро залишається в цілому незмінним. Планіметрія включає:
- Вступ (у ньому дається визначення поняття фігури як множини точок, вивчаються властивості відстаней, визначаються поняття аксіоми, теореми тощо).
- Переміщення площини (рух), тобто перетворення площини, за яких зберігаються відстані між точками.
- Паралельність.
- Побудова трикутників. Чотирикутники.
- Многокутники та їх площі.
- Коло і круг.
- Подібність і гомотетія.
- Тригонометричні функції.
- Метричні співвідношення в трикутнику.
- Вписані та описані многокутники.
- Довжина кола і площа круга.
Були спроби викладати обидві частини геометрії (планіметрію і стереометрію) разом, вивчаючи плоскі і просторові фігури одночасно.
Фігури, що вивчаються в планіметрії
- Точка
- Пряма
- Паралелограм (окремі випадки: квадрат, прямокутник, ромб)
- Трапеція
- Коло
- Трикутник
- Многокутник
Див. також
Посилання
- Планіметрія // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 153. — ISBN 978-966-7407-83-4.