Жуклин

Історія

Жуклин закріпачений у 1384 р. Тоді ж початі латинізація та полонізація місцевого українського населення лівобережного Надсяння. В 1390 р. село було у власності Тарновських, пізніше перейшло до Пілецьких. Після смерті Оттона Пілицького всі довколишні села були у власності його доньки Ельжбети Грановської, яка 2 травня 1415 р. вийшла заміж за короля Владислава II Ягайла і Жуклин став королівською власністю. В 1515 р. село входило до каньчуцького ключа Перемишльської землі Руського воєводства. В 1498 і 1624 роках село зазнало знищення внаслідок нападів татар.

У 1836 р. в селі було 22 греко-католики, які належали до парафії Кречовичі Каньчуцького деканату Перемишльської єпархії.[2] На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості.

Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1886 р. Жуклин знаходився у Ланцутському повіті Королівства Галичини і Володимирії, було 74 будинки і 374 мешканці, з них 336 римо-католиків, 24 греко-католики і 14 юдеїв. За даними Шематизму того року в селі було 29 греко-католиків.[3]

У 1904 р. через село відкрита вузькоколійна залізниця Переворськ — Динів зі станцією в селі.

На 01.01.1939 році в селі проживало 590 мешканців, з них 40 українців-грекокатоликів і 550 поляків[4]. Адміністративно село входило до ґміни Каньчуга Переворського повіту Львівського воєводства. Грекокатолики належали до парафії Каньчуга Лежайського деканату Перемишльської єпархії.

1945 року з села до СРСР вивезли 9 українців (1 родину). Переселенці прибули до Дрогобицької області[5]. Решта українців не могла протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни.

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 169 38 109 22
Жінки 171 35 91 45
Разом 340 73 200 67

Примітки
  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831, p. 56
  3. Схиматизм всего клира руско-католического Епархій соединених Перемиской, Самборской и Сяноцкой на Рок от Рожд. Хр. 1895. — с. 125.
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 112.
  5. Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області)
  6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.