Жуков Костянтин Миколайович

Жуков Костянтин Миколайович (* 1873 — † 7 березня 1940 Харків) — видатний український архітектор[1], теоретик і практик неоукраїнського стилю (чи пак українського модерну).

Жуков Костянтин Миколайович
Народження 1873
Смерть 7 березня 1940(1940-03-07)° навмисне вбивствоd
Навчання Московське училище живопису, скульптури та зодчества (1897)
Діяльність архітектор, викладач університету
Праця в містах Вовчанськ, Харків
Архітектурний стиль Модерна архітектура, необароко, конструктивізм і український архітектурний модерн
Найважливіші споруди Харківське державне художнє училище
Вчене звання професор
Членство Національна спілка архітекторів України
Заклад Пензенське художнє училищеd, Харківське державне художнє училище і Харківський художній інститут

Життєпис

У 1897 році закінчив Московське училище живопису, скульптури і архітектури. Працював у Пензенському художньому училищі.

1899 року училищем був скерований на практичний курс до Італії, Німеччини, Франції, Швейцарії.

На початку 1900-х років побудував кілька споруд у Криму. З 1909 року працював у Харкові, спорудив будинки реального та художнього училищ (1911—1913) — плани розробив художник Михайло Федорович Піскунов, житлові будинки у Вовчанську. У тому часі був одним з найбільш активних учасників Українського художньо-архітектурного відділу Харківського літературно-художнього гуртка[2], очолюваного С. І. Васильківським, учасниками якого також були професор-історик Д. І. Багалій, архітектор О. М. Гінзбург, художники М. С. Самокиш та С. П. Тимошенко[3].

Однією з головних робіт є проект фасаду Харківського художнього училища[4]. Особливістю цього проекту була необхідність його розробки для вже розпочатого будівництва училища архітектором Піскуновим М. Ф. Реалізація проекту фасаду у 1913 році стала початком популяризації українського модерну як архітектурного стилю. Активне обговорювання проекту проводилося у Харківському літературному-художньому гуртку протягом 1911—1912 років[4]. У проекті фасаду визначаються певні елементи української дерев'яної хати[4].

Жуков К. М. у результаті своєї роботи над проектом фасаду Харківського художнього училища сформував 12 тезисів, що описували концепцію Українського архітектурного модерну, обговорення яких було опубліковано у газеті «Рада» у 1913 році. На його думку, витоком цього стилю стала архітектура дерев'яних церковних споруд. Крім того він наполягав, що український модерн є відродженням українського архітектурного стилю та має Європейський характер, а не Московський[5].

У 1924—1937 роках викладач, професор Харківського художнього інституту. З 1925 року проживав на вулиці Примерівській, 23. За його проектами зведено у стилі констуктивізму Будинок робітників освіти (нині Будинок вчителя), необароко — павільйон з боку Мироносницького скверу — у 1920-х в Харкові.

Автор книги «Український модерн 20-го століття і його стилістичні джерела» — 1935.

1937 року вигнаний з інституту за прив'язаність до модерну. Доживав в убогості, доношував ще дореволюційний одяг.

Трагічно загинув — був зарізаний в трамваї.

Творчість

  • Реальне училище[6] — 1911—1913,
  • Художнє училище — 1911—1913, у співавторстві з Піскуновим М. Ф., вулиця Мистецтв, 8, Харків.
  • Будинок робітників освіти (нині Будинок вчителя) — 1920-і, в стилі конструктивізму, вулиця Скрипніка, 14, Харків.
  • павільйон зі сторони Мироносицького скверу — 1920-х, необарокко,
  • житлові будинки в Вовчанському повіті (1912—1916) — не збереглися,
  • дача Кулижанського в селі Померках — не збереглася,
  • дім Базекевича під Кобеляками — не зберігся.

Джерела

  1. ЖУКОВ. Процитовано 13 вересня 2019.
  2. АртРу.инфо - Художники - Жуков Константин Николаевич. web.archive.org. 4 березня 2016. Процитовано 13 вересня 2019.
  3. Феликсовна, Давидич Татьяна (2017). Соединение российских, украинских и европейских тенденций в архитектуре харьковского модерна. Academia. Архитектура и строительство (1). Процитовано 14 вересня 2019.
  4. Е.н, Леонидова; П.а, Дзюбенко; И.р, Акмен (2015). Стилистические особенности украинского модерна: диспуты и реалии архитектурного просвещения. Известия вузов. Инвестиции. Строительство. Недвижимость (3 (14)). ISSN 2227-2917. Процитовано 14 вересня 2019.
  5. Рада : щоденна політ., економ. і літ. газета (1913). irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 14 вересня 2019.
  6. Чепелик, Віктор. ВИЗНАЧНІ МАЙСТРИ УКРАЇНСЬКОГО АРХІТЕКТУРНОГО МОДЕРНУ (українська). Процитовано 13.09.2019.

Література

Чепелик В. В., «Костянтин Миколайович Жуков», «Будівництво та архітектура», 1971

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.