Залужний Іван Анікейович

Залужний Іван Анікейович;
	Капітан 1-го рангу
Загальна інформація
Народження	10 травня 1918 ; Кисличувата, Катеринославська губернія, Українська Держава
Смерть	31 жовтня 2021 (103 роки); Запоріжжя
Військова служба
Приналежність	СРСР
Вид ЗС	ВМФ СРСР
Рід військ	Морська піхота
Війни / битви	• Друга світова війна ; • Битва за Сейсін
Нагороди та відзнаки

Іван Анікейович Залужний (нар. 10 травня 1918, Кисличувата, Українська Держава — 31 жовтня 2021, Запоріжжя[1]) — радянський військовик, капітан I рангу морської піхоти ВМФ СРСР, учасник Другої світової війни. Кавалер ордену Червоного прапора, двох орденів Вітчизняної війни II ст., ордена Червоної зірки, ордена Богдана Хмельницького III ст. та ордена «За мужність» III ст. Майстер спорту СРСР.

Життєпис

Іван Залужний народився у Кисличуватій, що на той час була частиною Томаківки (Катеринославська губернія). 1938 року був призваний до Червоної армії. За успішну службу відзначений почесним знаком «Відмінник РСЧА». У віці 23 років удостоєний звання лейтенанта. Учасник німецько-радянської війни. У 1944 році вступив до лав ВКП(б). Під час радянсько-японської війни командував пульвзводом 355-го окремого батальйону морської піхоти Тихоокеанського флоту. Героїчно проявив себе при звільненні міста Сейсін, за що був нагороджений Орденом Червоного Прапора. Дослужився до звання капітана 1-го рангу.

Окрім військової справи, відзначився ще й на спортивному та трудовому поприщі. Здобув почесне звання Майстра спорту СРСР зі стрільби, входив до колегії спортивних арбітрів РРФСР. Відзначений нагородою «Переможець соціалістичного змагання» та медаллю «Ветеран праці».

У серпні 2014 року на похоронах свого єдиного онука Івана Гутніка-Залужного, вбитого російсько-терористичними військами під час війни на сході України, виголосив промову до своїх бойових побратимів, закликаючи їх зупинити Путіна та не допустити ескалації конфлікту[2][3]. У квітні 2015 року було опубліковано відео до 70-річчя перемоги над нацизмом, що розповідав історію Івана Залужного та його онука[4].

Помер 31 жовтня 2021 року в Запоріжжі[1][5].

15 лютого 2022 року, напередодні Дня Єдності, під час позачергового засідання Запорізької обласної ради депутати ухвалили рішення «Про присвоєння звання Почесний громадянин Запорізької області» Івану Анікейовичу Залужному (посмертно)[6][7].

Відзнаки та нагороди

Україна

Орден Богдана Хмельницького III ст.
Орден «За мужність» III ст. (12 травня 2018) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у період Другої світової війни 1939—1945 років, вагомий внесок у розвиток ветеранського руху та патріотичне виховання молоді[8]
Медаль «Захиснику Вітчизни»
Ювілейна медаль «60 років визволення України від фашистських загарбників»

СРСР

Росія

Спортивні досягнення

Майстер спорту СРСР зі стрільби[11]

Сім'я

Донька — Залужна Галина Іванівна, керівник проектної фірми. У середині 80-их років XX сторіччя займалася відновленням інфраструктури в Афганістані під час Афганської війни.
Онук — Гутник-Залужний Іван Вікторович (1990—2014), український військовик, командир запорізького взводу Національної гвардії. Загинув під час війни на сході України.

Примітки

Помер легендарний запорізький ветеран Другої світової Іван Залужний /Радіо Свобода, 31.10.2021/
Ветеран ВОВ — Путину: «Что ж ты делаешь!?» Дед погибшего, Запорожье 14.08.2014 на YouTube (рос.)
96-річний Іван Залужний: «В смерті внука не звинувачую рядових росіян. Це наказ одного диктатора» (рос.)
Вічна слава Героям! Ветеран Іван Залужний втратив внука у війні на сході України на YouTube
Помер легендарний ветеран Іван Залужний, який втратив єдиного онука у війні з Росією. 24 Канал (укр.). Процитовано 31 жовтня 2021.
Символічна подія: депутати облради присвоїли звання Почесного громадянина Запорізької області (посмертно) легендарному захисникові України // Запорізька ОДА', 2022-02-16
Ветерану Івану Залужному посмертно надали звання «Почесний громадянин Запорізької області» // Актуально, 2022-02-17 (рос.)
Указ Президента України від 12 травня 2018 року № 122/2018 «Про нагородження І.Залужного орденом "За мужність"»
Картка нагороди (рос.). «Подвиг народа». Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 4 травня 2015.
Картка нагороди (рос.). «Подвиг народа». Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 3 травня 2015.
96-летний Иван Залужный: В смерти внука не обвиняю рядовых россиян. Это приказ одного диктатора (рос.). «Факты и комментарии». Процитовано 3 травня 2015.

Джерела

У Запоріжжі помер легендарний ветеран Другої світової Іван Залужний// Укрінформ, 31.10.2021

Посилання

Хоробрі серця. Солдатські матері. Галина Залужна на YouTube
96-річний ветеран отримав посмертну нагороду онука, загиблого в АТО. Телеканал «24». Процитовано 5 травня 2015.
Президент нагородив орденом "За мужність" ветерана Другої Світової війни Івана Залужного. Офіційне інтернет-представництво Президента України. 12 травня 2018.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[:0-1] Помер легендарний запорізький ветеран Другої світової Іван Залужний /Радіо Свобода, 31.10.2021/

[2] Ветеран ВОВ — Путину: «Что ж ты делаешь!?» Дед погибшего, Запорожье 14.08.2014 на YouTube (рос.)

[3] 96-річний Іван Залужний: «В смерті внука не звинувачую рядових росіян. Це наказ одного диктатора» (рос.)

[4] Вічна слава Героям! Ветеран Іван Залужний втратив внука у війні на сході України на YouTube

[5] Помер легендарний ветеран Іван Залужний, який втратив єдиного онука у війні з Росією. 24 Канал (укр.). Процитовано 31 жовтня 2021.

[6] Символічна подія: депутати облради присвоїли звання Почесного громадянина Запорізької області (посмертно) легендарному захисникові України // Запорізька ОДА', 2022-02-16

[7] Ветерану Івану Залужному посмертно надали звання «Почесний громадянин Запорізької області» // Актуально, 2022-02-17 (рос.)

[8] Указ Президента України від 12 травня 2018 року № 122/2018 «Про нагородження І.Залужного орденом "За мужність"»

[9] Картка нагороди (рос.). «Подвиг народа». Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 4 травня 2015.

[10] Картка нагороди (рос.). «Подвиг народа». Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 3 травня 2015.

[11] 96-летний Иван Залужный: В смерти внука не обвиняю рядовых россиян. Это приказ одного диктатора (рос.). «Факты и комментарии». Процитовано 3 травня 2015.