Запоріжжя-Кам'янське

Запорíжжя-Кáм'янське (до 1924 року — Запоріжжя, у 19242017 — Баглій) — вантажна станція першого класу Дніпровської дирекції Придніпровської залізниці.

Станція Запоріжжя-Кам'янське

Запоріжжя-Кам'янське Нижньодніпровськ-Вузол
Запоріжжя-Кам'янське Гребля
Верхівцеве — Запоріжжя-Кам'янське
Придніпровська залізниця
Дніпровська дирекція
м. Кам'янське


Колишня назва станції до 23 березня 2017 року

Вокзал станції Запоріжжя-Кам'янське
у 19201930 роках
48°28′55″ пн. ш. 34°38′48″ сх. д.
Дата відкриття 30 травня
Рік відкриття 1884 (138 років)
Попередня назва Запоріжжя, Баглій
Колій 29
Платформ 2
Тип платформ(и) берегова та острівна
Форма платформи пряма
Вулиця Січеславський шлях
Пересадка на трамвай 2
Відстань до Києва, км 501
Відстань до Греблі, км 14
Відстань до Нижньодніпровська-Вузла, км 42
Відстань до Верхівцевого, км 39
Код станції 456007 ?
Код «Експрес-3» 2210768 ?
Послуги   
Супутні послуги    
Запоріжжя-Кам'янське

Розташована у місті Кам'янському Дніпропетровської області між станціями Кам'янське-Пасажирське (4 км) та Сухачівка (15 км).

Історія

Станцію Запоріжжя-Кам'янське споруджено при прокладанні першої ділянки новозбудованої Катерининської залізниці та урочисто відкрито 18 (30) травня 1884 року[1]. У складі Катерининської залізниці було побудовано Кам'янську гілку — від станції Запоріжжя (нині — Запоріжжя-Кам'янське) до шпалопросочувального заводу на березі Дніпра, при станції Тритузна. У 1892 році цей шпалопросочувальний завод було перенесено на станцію Кайдацька біля Катеринослава. Саме ці місця у 1887 році обрало для будівництва свого заводу новостворене, завдяки іноземному капіталу, Південно-Російське Дніпровське металургійне товариство. Через два роки завод розпочав роботу, а напередодні Першої світової війни він став найпотужнішим металургійним підприємством.

Сусіднє Кам'янське (тоді ще давнє козацьке село) у 1913 році мало вже 40 тисяч населення, а 1917 року — 60 тисяч, чим перевершило більшість повітових центрів і наблизилося до невеликих губернських. У цьому ж році, за Тимчасового уряду, воно нарешті отримало статус міста. Потім настане чад, кров, голод і руїна громадянської війни, але місто Кам'янське відродилося. У 1930-ті роки воно отримає дещо кострубату, але ідейно витриману назву — Дніпродзержинськ. Безперечно, заслуговувало на увагу й ті 12 верст колії, завдяки яким народилося це потужне місто. Головна лінія залізниці проходить у цій місцевості по дніпровсько-сурському водоподілу, де різниця висот із берегом Дніпра складає близько 120 метрів. Саме це змусило вдатись до такого розвитку траси — з романківським тупиком, де потяги змінювали напрямок руху. Це було незручно і навіть призводило до аварій.

У теперішні часи заведено пов'язувати слова «Запоріжжя», «запорізький» із містом Запоріжжям або Запорізькою областю, забуваючи при цьому, що місто це до 1921 року звалося Олександрівськ, а його область утворена лише 1939 року. Історично ж Запоріжжя — це землі запорозьких козаків, що простягалися колись від Південного Бугу до Кальміусу, від Орелі до самих дніпровських низів. Коли будувалася залізниця, пам'ять про козацькі часи ще добре зберігалася у краї. Від зруйнування Січі тих людей відділяло трохи понад сто років — це менше, ніж на теперішній час відділяє від них самих. І де, як не в самому серці запорізького краю, було виникнути станції з такою назвою. Навіть більше, у громадянську війну був період, коли вся Катерининська залізниця офіційно називалася Запорізькою — під час гетьманату Скоропадського.

На старих фото є можливість побачити прекрасний кам'яний вокзал у неороманському стилі. Проте з невідомих причин до нас дійшли лише стіни першого поверху будівлі. Нині вони гладко тиньковані, а перед цим — вірогідно, із 1960-х років — були обкладені керамічною пліткою - «кабанчиком». За цим проектом на Катерининській залізниці було збудовано декілька вокзалів. За цим проектом побудована низка вокзалів Катерининської залізниці.

Кам'янською гілкою перевозились тільки вантажі, регулярного пасажирського руху нею не було. На вокзал і з вокзалу пасажирів доправляли візники, розцінки яких під час осіннього та весняного бездоріжжя були вищими.

Як вже зазначалося, у 1921 році місто Олександрівськ було перейменоване на Запоріжжя. Проте його залізничні станції лишалися зі старою назвою. Перейменували їх лише через три роки. А станцію Запоріжжя, що біля Кам'янського, 1924 року вирішили назвати на честь революціонера, комісара Гаврила Баглія — одного з перших радянських керівників залізниці.

Місцевим вокзалом станція слугувала 81 рік, аж до побудови Дніпродзержинська-Пасажирського (нині Кам'янське-Пасажирське) у 1965 році[2].

23 березня 2017 року станція отримала сучасну назву[3].

Пасажирське сполучення

Станція розташована на перетині трьох ліній Запоріжжя-Кам'янське Нижньодніпровськ-Вузол, Запоріжжя-Кам'янське Гребля та Верхівцеве Запоріжжя-Кам'янське. На станції зупиняються приміські електропоїзди у напрямках Дніпра, Кривого Рогу та П'ятихаток.

Примітки

Посилання

Джерела

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021.
  • Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. ISBN 978-966-475-082-7.
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. М. : Транспорт, 1981.(рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.