Збігнев Жепецький

Збі́гнев Жепе́цький (пол. Zbigniew Rzepecki; 20 березня 1901, Любачів — 1972) — польський архітектор.

Збігнев Жепецький
пол. Zbigniew Rzepecki
Народження 20 березня 1901(1901-03-20)
Смерть 1972(1972)
Країна
(підданство)		  Польща
Навчання Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність архітектор
Членство SARPd і Польське політехнічне товариство у Львові
 Збігнев Жепецький у Вікісховищі

Біографія

Народився 20 березня 1901 року в Любачеві в родині Ігнатія Жепецького і Софії з Вільків.[1] Закінчив гімназію в Закопаному. Служив у Легіонах польських, а пізніше — у Війську польському. Брав участь у двох сілезьких повстаннях. 1924 року закінчив факультет архітектури у Львівській політехніці.[2] 1925 року став членом Політехнічного товариства у Львові.[3] Спроектував ряд споруд у Польщі у стилі функціоналізму та інших стилях. Проживав у Катовицях на вулиці Аструв 8/4.[2] З початком війни переїхав до Тарнова.[4] Помер 1972 року в горах y Поляні під Волошином Татранського повіту. Точна дата смерті невідома. Був одружений з Вандою з Пательських, архітектором, шлюб від 18 червня 1930 року.[2] Мав сина Марека.[4] Архітектором був також брат Збігнева — Єжи Жепецький.[5]

Роботи
  • Нереалізований проєкт критого ринку у стилі функціоналізму на площі Зерновій у Львові (1920-ті, конструктивну частину розробив Адам Курилло).[6]
  • Конкурсний проєкт костелу Короля Христа у Станиславові (1925, тепер Івано-Франківськ). Придбаний організаторами.[7]
  • Нереалізований проєкт критого ринку у на місці Городоцького цвинтаря у Львові (1927).[6]
  • Конкурсний проєкт торгового центру в Познані (1927, співавтор Станіслав Домашевський).[8]
  • Житловий будинок у стилі кубізму на вулиці Генерала Грекова, 8 у Львові (1928).[9]
  • Павільйон виставки архітектурних проєктів на Східних торгах у Львові.[10]
  • «Дім повстанця шльонського» у стилі функціоналізму на вулиці Матейка, 3 в Катовицях (1936—1937)[джерело?].
  • Костел Божого Милосердя в Жепеннику Стшижевському, збудований після Другої світової війни. Проект костелу і всього внутрішнього оздоблення Жепецький зробив безкоштовно.[4]
  • Палац культури в Домброві Гурничій (1951—1958).[11] У березні-квітні 1953 року проект експонувався на Першій загальній виставці архітектури Народної Польщі у Варшаві.[12]
  • Будинок пошти в Сосновці.[2]

Примітки
  1. Łoza S. Rzepecki Zbigniew // Czy wiesz kto to jest? — Główna Księg. Wojskowa, 1938. — T. 1. — S. 645.
  2. Chwaściński B. Z dziejów taternictwa: o górach i ludziach. — Sport i Turystyka, 1988. — S. 168.
  3. Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 95.
  4. Dereń J. Rodzina księży Bochenków a kościół Miłosierdzia Bożego // Rzepiennik Wczoraj i Dziś. — 1996. — № 1 (19). — S. 5—6.
  5. Chwaściński B. Z dziejów taternictwa: o górach i ludziach. — Sport i Turystyka, 1988. — S. 155.
  6. Богданова Ю. Нереалізовані проекти критих ринків у Львові (1920—1930 рр.) // Галицька брама. — 2003. — № 1—3 (97—99). — С. 19—20.
  7. Ostrowski J. Kościół parafialny p. w. Chrystusa Króla w Stanisławowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, 2006. — Т. 14. — S. 390. — ISBN 83-89273-42-X; Kronika // Architekt. — 1925. — № 5. — S. 29; Konkurs na plany kościoła i plebanji w Stanisławowie // Czasopismo Techniczne. — № 14. — 1925. — S. 252.
  8. Konkurs na budowę centralnej hali targowej w Poznaniu // Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 2. — S 34.
  9. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 558. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  10. Z ostatniej fazy rozwoju Targów Wschodnich // Architektura i Budownictwo. — 1926. — № 10/11. — S. 3.
  11. Dąbrowa Górnicza // Słownik geograficzno-krajoznawczy Polski. — Wydawn. Nauk. PWN, 1998. — S. 124.
  12. Pierwsza Powszechna Wystawa Architektury Polski Ludowej. Marzec—kwiecień 1953. — Warszawa, 1953. — S. 37.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.