Домброва-Гурнича

Домброва-Гурнича (пол. Dąbrowa Górnicza, нім. Dombrowa) — місто у південній Польщі, у Домбровському вугільному басейні.

Домброва-Гурнича
Dąbrowa Górnicza
Герб Прапор
Основні дані
50°19′ пн. ш. 19°16′ сх. д.
Країна  Польща
Регіон Сілезьке воєводство
Столиця для Q9269805? і Q9270058?

Межує з

— сусідні нас. пункти
Бендзин, Ґміна Псари, Ґміна Меженцице, Севеж, Славкув, Ґміна Лази, Ґміна Ключе, Ґміна Болеслав, Сосновець ?
Засновано 1916
Магдебурзьке право 1916
Площа 188,73 км²
Населення 125905 (2011)[1]
· густота 682 (2008[2]) осіб/км²
Агломерація 3 487 000
Висота НРМ 258-390  м
Міста-побратими Алчевськ, Кимполунг, Studénkad
Телефонний код (48) 32
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
GeoNames 3100796, 7532331, 7530746
OSM 224462 ·R (Сілезьке воєводство, Бендзинський повіт)
Поштові індекси 41-300 до 42-530
Міська влада
Мер міста Збіґнєв Подраза
Вебсайт dabrowa-gornicza.pl
Мапа


 Домброва-Гурнича у Вікісховищі

Найбільше за площею місто у Сілезькому воєводстві (дев'яте у Польщі) та найбільший промисловий центр Заглемб'я Домбровського. Належить до Агломерації міст Верхньої Сілезії й знаходиться у Сілезько-Домбровській конурбації, що налічує близько 2,5 млн мешканців. Культурно й історично належить до Малопольщі. Мешканці розмовляють малопольським діалектом.

Географія

Домброва-Гурнича розташована на Сілезько-Домбровській височині. Місто межує з Бендінським повітом (Бендін, ґміна Псари, ґміна Мєжентіце, Сєвєж, Славкув), Завєртянським повітом (ґміна Лази), Олькуським повітом у Малопольському воєводстві (ґміна Ключе, ґміна Болеслав) та Сосновцем.

У місті бере початок річка Погорія. У районі Стжемєшице Мале бере початок річка Раківка.

Райони міста

(за абеткою)

  • Антонюв (Antoniów)
  • Блендув (Błędów)
  • Буґай (Bugaj)
  • Ґолонуґ (Gołonóg)
  • Дев'ятий (Dziewiąty)
  • Зомбковіце (Ząbkowice)
  • Коженєць (Korzeniec)
  • Кузьнічка Нова (Kuźniczka Nowa)
  • Лази Блендовські (Łazy Błędowskie)
  • Ленка (Łęka)
  • Лосєнь (Łosień)
  • Ленкнице (Łęknice)
  • Мар'янки (Marianki)
  • Мидліце (Mydlice)
  • Окрадзьонув (Okradzionów)
  • Пекло (Piekło)
  • Ратаніце (Ratanice)
  • Реден (Reden)
  • Сікорка (Sikorka)
  • Тридцятий (Trzydziesty)
  • Тучнава (Tucznawa)
  • Уєйсце (Ujejsce)
  • Центр (Centrum)
  • Тжебєславіце (Trzebiesławice)
  • Стжемєшице Великі (Strzemieszyce Wielkie)
  • Стжемєшице Малі (Strzemieszyce Małe)

Історія

Перша згадка про саму Домброву з'явилася в 1726 році. Найстарші згадки про селища на території сьогоднішньої Домброви: XII сторіччя — Тжебєславіце, 1220 рік — Блендув у хроніках краківського єпископа Іва Одровужа, XIV сторіччя — Стжемєшице й Уєйсце (перша згадка в 1372), XV — Ґолонуґ, Зомбковіце в книгах Яна Длугоша, 1443 рік — Сікорку, в 1551 рік — Ленку. Ймовірно з X сторіччя існував Лосєнь, що був ранньосередньовічним центром виплавки металу.

Інтенсивний промисловий розвиток розпочався завдяки відкриттю великих покладів кам'яного вугілля, у другій половині XVIII ст.

Магдебурзьке право отримано 18 серпня 1916 від австрійської влади під назвою Домброва. У 1919 міська рада змінила назву на Домброва Гурнича. В роках 1972—1977 (у зв'язку з адміністративною реформою Польщі) до міста було приєднано села, а також інші міста, які стали його районами (короткий час районом Домброви був Славкув, сьогодні окреме місто).

Домброва Гурнича, Палац Культури Заглемб'я

Господарство

У Домброві знаходиться чимало фабрик та заводів. Одним із них є найбільший в Польщі металургійний завод ArcelorMittal Poland Dabrowa Gornicza (колишня Huta Katowice) і один із найбільших європейських коксових заводів: Koksownia Przyjaźń (Коксовий завод Дружба). Крім того є 2 гути та кількадесят інших заводів.

Торгівля

У місті працює 21 супермаркет, 1 гіпермаркет і декілька універмагів, будуються нові. Є також 2 великих і 3 менших базари.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 60668 9867 44398 6403
Жінки 65237 9328 40729 15180
Разом 125905 19195 85127 21583

Транспорт

Дорожній транспорт

Через місто проходять:

  • автомобільна дорога S1/E75
  • національна автомобільна дорога державного значення 86
  • національна автомобільна дорога державного значення 94
  • автомобільна дорога регіонального значення 790
  • автомобільна дорога регіонального значення 796
  • автомобільна дорога регіонального значення 910

Проектується продовження до Домброви Гурничої Drogowej Trasy Średnicowej, що сполучить більшість міст Верхньосілезького промислового району. Має проходити: вул. Якуба Домбського, біля залізничного вокзалу, алеєю Заглемб'я Домбровського, вул. Майора Романа П'єцуха, алеєю Ю. Пілсудського до автомобільної дороги S1.

Залізничний транспорт

У місті дуже розвинута залізнична мережа, що є найщільнішою в Польщі. Тут знаходиться 9 залізничних станцій (7 з них мають вокзали):

  • На напрямі Катовиці-Ченстохова-Варшава: Домброва Гурнича, Домброва Гурнича Ґолонуґ (раніше: Ґолонуґ), Домброва Гурнича Поґорія, Домброва Гурнича Зомбковиці (раніше Зомбковиці Бендінські; з'єднує цей напрям з напрямом Ченстохова- Краків), Домброва Гурнича Сікорка (раніше Сікорка)
  • На напрямі Ченстохова-Краків: Домброва Гурнича Зомкавіце (раніше Зомбковіце Бендінські; з'єднує цей напрям з напрямом Катовіце-Ченстохова-Варшава), Домброва Гурнича Гута Катовиці (раніше Твожень; металургійний завод Катовиці), Домброва Гурнича Південна (раніше Стжемєшице Південні)
  • На напрямі Катовиці-Кельці: Домброва Гурнича Стшемєшице (раніше Стшемєшиці Північні), Домброва Гурнича Східна (раніше Стшемєшиці Східні)

У минулому існувала ще одна залізниця Домброва Гурнича Зомбковиці-Пекарі Шльонські-Тарновські Ґури. На залізниці знаходилась станція Домброва Гурнича Пекло, але вона була закрита разом зі закриттям залізниці (1982).

Польська ширококолійна металургійна залізниця

Поблизу металургійного заводу знаходиться товарна перевантажувальна станція польської ширококолійної металургійної залізниці, яку частіше називають «руською колією». Ширина колії така як в Україні — 1520 мм, коли в Польщі звичайною є 1435. З'єднує Польщу з Україною й Росією без необхідності перевантажування товарів на кордоні.

Крізь місто йде історична Варшавсько-Віденська залізниця, перша залізниця у Царстві Польському та Івангородсько-Домбровська залізниця.

Міський транспорт

Домброва Гурнича належить до KZK GOP (Komunikacyjny Związek Komunalny Górnośląskiego Okręgu Przemysłowego), що організує трамвайно-автобусний рух у містах сілезько-домбровській конурбації. У місті є 39 автобусних і 5 трамвайних маршрутів, не рахуючи приватних.

Летовище

11 кілометрів від міста знаходиться летовище Пижовіце. Швидко дістатися нього можливо автомобільною дорогою S1.

Відомі особистості

В поселенні народився:

Примітки

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. .
  3. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.