Домброва-Гурнича
Домброва-Гурнича (пол. Dąbrowa Górnicza, нім. Dombrowa) — місто у південній Польщі, у Домбровському вугільному басейні.
Домброва-Гурнича Dąbrowa Górnicza | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
| |||||||
Основні дані | |||||||
50°19′ пн. ш. 19°16′ сх. д. | |||||||
Країна | Польща | ||||||
Регіон | Сілезьке воєводство | ||||||
Столиця для | Q9269805? і Q9270058? | ||||||
Межує з
| |||||||
Засновано | 1916 | ||||||
Магдебурзьке право | 1916 | ||||||
Площа | 188,73 км² | ||||||
Населення | 125905 (2011)[1] | ||||||
· густота | 682 (2008[2]) осіб/км² | ||||||
Агломерація | 3 487 000 | ||||||
Висота НРМ | 258-390 м | ||||||
Міста-побратими | Алчевськ, Кимполунг, Studénkad | ||||||
Телефонний код | (48) 32 | ||||||
Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | ||||||
GeoNames | 3100796, 7532331, 7530746 | ||||||
OSM | ↑224462 ·R (Сілезьке воєводство, Бендзинський повіт) | ||||||
Поштові індекси | 41-300 до 42-530 | ||||||
Міська влада | |||||||
Мер міста | Збіґнєв Подраза | ||||||
Вебсайт | dabrowa-gornicza.pl | ||||||
Мапа | |||||||
| |||||||
| |||||||
Домброва-Гурнича у Вікісховищі |
Найбільше за площею місто у Сілезькому воєводстві (дев'яте у Польщі) та найбільший промисловий центр Заглемб'я Домбровського. Належить до Агломерації міст Верхньої Сілезії й знаходиться у Сілезько-Домбровській конурбації, що налічує близько 2,5 млн мешканців. Культурно й історично належить до Малопольщі. Мешканці розмовляють малопольським діалектом.
Географія
Домброва-Гурнича розташована на Сілезько-Домбровській височині. Місто межує з Бендінським повітом (Бендін, ґміна Псари, ґміна Мєжентіце, Сєвєж, Славкув), Завєртянським повітом (ґміна Лази), Олькуським повітом у Малопольському воєводстві (ґміна Ключе, ґміна Болеслав) та Сосновцем.
У місті бере початок річка Погорія. У районі Стжемєшице Мале бере початок річка Раківка.
Райони міста
(за абеткою)
- Антонюв (Antoniów)
- Блендув (Błędów)
- Буґай (Bugaj)
- Ґолонуґ (Gołonóg)
- Дев'ятий (Dziewiąty)
- Зомбковіце (Ząbkowice)
- Коженєць (Korzeniec)
- Кузьнічка Нова (Kuźniczka Nowa)
- Лази Блендовські (Łazy Błędowskie)
- Ленка (Łęka)
- Лосєнь (Łosień)
- Ленкнице (Łęknice)
- Мар'янки (Marianki)
- Мидліце (Mydlice)
- Окрадзьонув (Okradzionów)
- Пекло (Piekło)
- Ратаніце (Ratanice)
- Реден (Reden)
- Сікорка (Sikorka)
- Тридцятий (Trzydziesty)
- Тучнава (Tucznawa)
- Уєйсце (Ujejsce)
- Центр (Centrum)
- Тжебєславіце (Trzebiesławice)
- Стжемєшице Великі (Strzemieszyce Wielkie)
- Стжемєшице Малі (Strzemieszyce Małe)
Історія
Перша згадка про саму Домброву з'явилася в 1726 році. Найстарші згадки про селища на території сьогоднішньої Домброви: XII сторіччя — Тжебєславіце, 1220 рік — Блендув у хроніках краківського єпископа Іва Одровужа, XIV сторіччя — Стжемєшице й Уєйсце (перша згадка в 1372), XV — Ґолонуґ, Зомбковіце в книгах Яна Длугоша, 1443 рік — Сікорку, в 1551 рік — Ленку. Ймовірно з X сторіччя існував Лосєнь, що був ранньосередньовічним центром виплавки металу.
Інтенсивний промисловий розвиток розпочався завдяки відкриттю великих покладів кам'яного вугілля, у другій половині XVIII ст.
Магдебурзьке право отримано 18 серпня 1916 від австрійської влади під назвою Домброва. У 1919 міська рада змінила назву на Домброва Гурнича. В роках 1972—1977 (у зв'язку з адміністративною реформою Польщі) до міста було приєднано села, а також інші міста, які стали його районами (короткий час районом Домброви був Славкув, сьогодні окреме місто).
Господарство
У Домброві знаходиться чимало фабрик та заводів. Одним із них є найбільший в Польщі металургійний завод ArcelorMittal Poland Dabrowa Gornicza (колишня Huta Katowice) і один із найбільших європейських коксових заводів: Koksownia Przyjaźń (Коксовий завод Дружба). Крім того є 2 гути та кількадесят інших заводів.
Торгівля
У місті працює 21 супермаркет, 1 гіпермаркет і декілька універмагів, будуються нові. Є також 2 великих і 3 менших базари.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 60668 | 9867 | 44398 | 6403 |
Жінки | 65237 | 9328 | 40729 | 15180 |
Разом | 125905 | 19195 | 85127 | 21583 |
Транспорт
Дорожній транспорт
Через місто проходять:
- автомобільна дорога S1/E75
- національна автомобільна дорога державного значення 86
- національна автомобільна дорога державного значення 94
- автомобільна дорога регіонального значення 790
- автомобільна дорога регіонального значення 796
- автомобільна дорога регіонального значення 910
Проектується продовження до Домброви Гурничої Drogowej Trasy Średnicowej, що сполучить більшість міст Верхньосілезького промислового району. Має проходити: вул. Якуба Домбського, біля залізничного вокзалу, алеєю Заглемб'я Домбровського, вул. Майора Романа П'єцуха, алеєю Ю. Пілсудського до автомобільної дороги S1.
Залізничний транспорт
У місті дуже розвинута залізнична мережа, що є найщільнішою в Польщі. Тут знаходиться 9 залізничних станцій (7 з них мають вокзали):
- На напрямі Катовиці-Ченстохова-Варшава: Домброва Гурнича, Домброва Гурнича Ґолонуґ (раніше: Ґолонуґ), Домброва Гурнича Поґорія, Домброва Гурнича Зомбковиці (раніше Зомбковиці Бендінські; з'єднує цей напрям з напрямом Ченстохова- Краків), Домброва Гурнича Сікорка (раніше Сікорка)
- На напрямі Ченстохова-Краків: Домброва Гурнича Зомкавіце (раніше Зомбковіце Бендінські; з'єднує цей напрям з напрямом Катовіце-Ченстохова-Варшава), Домброва Гурнича Гута Катовиці (раніше Твожень; металургійний завод Катовиці), Домброва Гурнича Південна (раніше Стжемєшице Південні)
- На напрямі Катовиці-Кельці: Домброва Гурнича Стшемєшице (раніше Стшемєшиці Північні), Домброва Гурнича Східна (раніше Стшемєшиці Східні)
У минулому існувала ще одна залізниця Домброва Гурнича Зомбковиці-Пекарі Шльонські-Тарновські Ґури. На залізниці знаходилась станція Домброва Гурнича Пекло, але вона була закрита разом зі закриттям залізниці (1982).
Польська ширококолійна металургійна залізниця
Поблизу металургійного заводу знаходиться товарна перевантажувальна станція польської ширококолійної металургійної залізниці, яку частіше називають «руською колією». Ширина колії така як в Україні — 1520 мм, коли в Польщі звичайною є 1435. З'єднує Польщу з Україною й Росією без необхідності перевантажування товарів на кордоні.
Крізь місто йде історична Варшавсько-Віденська залізниця, перша залізниця у Царстві Польському та Івангородсько-Домбровська залізниця.
Міський транспорт
Домброва Гурнича належить до KZK GOP (Komunikacyjny Związek Komunalny Górnośląskiego Okręgu Przemysłowego), що організує трамвайно-автобусний рух у містах сілезько-домбровській конурбації. У місті є 39 автобусних і 5 трамвайних маршрутів, не рахуючи приватних.
Летовище
11 кілометрів від міста знаходиться летовище Пижовіце. Швидко дістатися нього можливо автомобільною дорогою S1.
Відомі особистості
В поселенні народився:
- Кароль Адамецький (1866—1933) — польський економіст, інженер і дослідник.
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. .
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.