Здзіслава Сосніцька

Здзісла́ва-Барба́ра Сосні́цька,[1] відома також як Барба́ра Ба́єр (іноді Сосницька; пол. Zdzisława Barbara Sośnicka, Barbara Bajer, нар. 29 серпня 1945, Каліш, Польща) польська співачка, актриса і композиторка.

Здзіслава Сосніцька
пол. Zdzisława Sośnicka
Основна інформація
Повне ім'я пол. Zdzisława Barbara Sośnicka
Дата народження 29 серпня 1945(1945-08-29) (76 років)
Місце народження Каліш, Польща
Роки активності від 1963
Громадянство  Польща
Національність полька
Професія співачка, актриса, композиторка
Освіта Познанська державна вища музична школа імені Падеревського
Інструменти фортепіано, голос
Жанр поп-музика, партії з мюзиклів
Псевдоніми пол. Barbara Bajer
Гурт «Алабама», «Алібабки»
Співпраця Ромуальд Ліпко, Влодзимеж Нагорний, К. Сцеранський, В. Ковалевський
Лейбл Запис пісень: «Polskie Nagrania „Muza“», «Andromeda», «EMI Music Poland»
Нагороди
Хрест Заслуги (Польща)
sosnicka.com

Біографія

Здзіслава народилася в сім'ї Романа і Казімежи Сосніцьких. Батько — військовик, закінчив кадетський корпус у Вільнюсі. Живучи в Каліші, співав у місцевому хорі. У цій родині любов до музики прищепили Здзіславі та її сестрі - Еві.

Засвоївши від матері ази музики, 1952 року Здзіслава стала відвідувати Каліську початкову музичну школу, а тоді — Каліську середню школу (клас фортепіано). У 1961-му вона одержує Шопенівську стипендію, яка дала право взяти участь у конкурсі імені Шопена, однак Здзіслава не скористалася цією нагодою. Не обмежившись грою на фортепіано, володіючи сильним голосом зі шкалою 2,5 октави, вона стала вокалісткою біґ-бітового гурту «Алабама». У 1962 році взяла участь у конкурсі молодих талантів, виступила на Фестивалі молодих талантів у Щеціні й увійшла в десятку найкращих. У червні 1963 року на Фестивалі радянської пісні в Зеленій Ґурі Сосніцька здобула другу премію. У той же час вона відвідує загальноосвітній ліцей імени Анни Яґеллонки, де бере участь у заходах, пов'язаних з музикою.

У 1964-му вступає на музично-педагогічний факультет Познанської державної вищої музичної школи імени Падеревського, не добравши двох балів, щоб вступити на факультет теорії музики. Там вона знайомиться зі своїм майбутнім чоловіком Єжи Баєром — студентом, головою студентського клубу «Нурт». Ставши учасницею цього клубу, виступає у «Студентському театрику». Виконує, зокрема, пісні Окуджави та Вертинського. У 1964 році на ІІІ Фестивалі студентської пісні в Кракові вона здобуває першу премію.

1965-го Здзіслава одержує відзнаку у Вроцлаві на студентському фестивалі «Джаз над Одрою» як вокалістка Познанського джазового квартету й бере участь у студентських виступах в Марселі та Осло, а на Національному Фестивалі польської пісні в Ополє удостоєна відзнаки за дебют.

У 1966 році співак, композитор музики для фільму Chudy i inni («Бідняк і інші» Войцех Кіляр запропонував їй записати саундтрек для однойменної стрічки, і це стало дебютом Здзіслави в кіно. Прем'єра відбулося 24 лютого 1967 року.

15 червня 1968-го стала магістром мистецтв. На захисті диплому диригувала оркестром, що виконав «Курпівські пісні» Кароля Шимановського і «Ave Verum» Вольфґанґа Амадея Моцарта.

Цього ж року вона недовго співпрацює з гуртом «Бізони» Збіґнева Бізоня, а тоді з групою «Трамп» Губерта Шимчинського, яка 28 грудня 1969 дебютувала на Польському телебаченні у програмі «Біла дама». У січні 1970 року «Бізони» виступили в програмі Telewizyjna Giełda Piosenki («Телевізійна біржа пісні»).

Дебютний альбом Здзіслави Сосніцької вийшов у січні 1972 року тиражем 250 тисяч примірників. Було три його випуски. Загальний тираж — 750 тисяч. Альбом нагороджено премією Złota Płyta — «Золота платівка».

Особлива історія пісні «Дім, який я маю» на музику Марека Севена й слова Яна Залевського: у 1971 році вона виконала її на фестивалі в Ростоку й здобула приз глядацьких симпатій та другу премію. У серпні цього ж року на Міжнародному фестивалі пісні в Сопоті співачка з цією ж піснею мала третю премію, премію глядацьких симпатій, премію від фоторепортерів і від газети «Ґлос Вибжежа» («Głos Wybrzeża»). Загалом «Дім, який я маю» записано на 26 платівках, виконано також у «Полюванні на капелюх» — шостій частині телесеріалу «Подорож за одну усмішку», прем'єра якого відбулася в січні 1972 року.

Виступивши у 1972-му на гала-концерті в Канні з «Домом, який я маю» та «Іншими сльозами», Сосницька дістала від Франсіса Ле запрошення на фестиваль у Каракасі Festiwal de Onda Nueva. Там за виконання пісні «Ти близько» здобула відзнаку. Цього ж року взяла участь у болгарському фестивалі «Золотий Орфей» (пісні «Ноктюрн» і «Щодня подумай про мене хоч раз» — перша премія), у Світовому фестивалі поп-пісні в Токіо (друга премія) й фестивалі «Coupe d'Europe Musicale» (Ґмунден, Австрія) — за пісні «Інші сльози» та «Щодня подумай про мене хоч раз» — перша премія в категорії індивідуальних виконавців і друга премія в категорії гуртових виконавців. На ІІІ Фестивалі солдатської пісні в Колобжегу здобула першу премію — «Золотий перстень» за пісню «Тоді не було троянд».

У 1972 і 1973 роках співачку відзначено «Золотим стрижнем сезону» (Złoty Gwóźdź Sezonu) в опитуванні, яке провів «Кур'єр польскі», а також званням «Великополянин 1972 року».

У 19741977 вона виступала як вокалістка з формацією Ergo Band — «Ерґо бенд», гуртом Януша Комана і зі своєю групою Studio — «Студіо». Співпрацювала також із оркестром Польського радіо і телебачення в Катовицях та з групою Alex Band — «Алекс бенд» Александра Малішевського. У 1974 — 80 співпрацювала з театром-рев'ю Friedrichstadtpalast у Берліні, де реалізувала близько 250 програм.

1976-го взяла участь у фестивалі First International Film and Popular Song Festival (Стамбул) й дістала премію від музичних критиків за пісню «He Loves Me», мелодію якої сама створила, а слова написав Богдан Олевич. Наступного року здобула гран-прі «Золота платівка» на фестивалі в Сопоті за пісню, до якої сама написала музику, — «Кохати — це жити», а також другу премію й премію від глядачів на фестивалі Schlagerfestival der Ostseestaaten в Ростоку. У 1977 році стала Міс Об'єктив на Вітчизняному фестивалі польської пісні в Ополє. У 1979 і 1988 роках на цьому ж фестивалі здобула, відповідно, першу премію за пісню «Прощай, літо, на рік» і почесне ґран-прі — за весь доробок у творчості.

У 1977 році взяла участь у створенні фільму Wodzirej — «Вожак»[2], а 1983 року зіграла роль Сумної Княжни в кінофільмі «Академія пана Ляпки».

З вересня 1991-го по квітень 1992 року виступала у Ґдинському музичному театрі у спектаклі «Мюзикли, мюзикли», виконуючи арії з мюзиклів «Коти» (Cats), «Евіта» (Evita), «Привид опери» (Phantom Of The Opera) і «Вест-сайдівська історія» (West Side Story).

1996 року вона виступила у Ґдинському театрі імени Данути Бадушко у спектаклі Me and …mój teatr — «Me and… мій театр».

Загалом, у доробку співачки 12 великих грамплатівок, 10 телеконцертів, участь у близько трьохста музичних телепрограмах, як-от Śpiewające Fortepiany — «Співочі фортепіано», Jaka to melodia — «Яка це мелодія» і Droga do Gwiazd — «Дорога до зірок». Під іменем Варбара Баєр вона написала слова, зокрема, до таких своїх пісень:

  • «Такий день трапляється один раз», 1972
  • «Кохати — це жити», 1977
  • «Раз на якийсь час», 1978

З листопада 2002 року п. Здзіслава на Першому каналі Польського радіо вела цикл радіопрограм, присвячених пісенній творчості та фестивалям пісні. Вона є членом Спілки сценічних авторів і композиторів. Співачка належить до членів Спілки авторів ССАК (Спілки сценічних авторів і композиторів).

У квітні 2014 року фірма Polskie Nagrania Muza випустила ремейки всіх студійних альбомів співачки (за винатком «Musicals»), що містять також додаткові записи.

Нагороди і відзнаки

1979 року Здзіславу Сосніцьку нагороджено Золотим Хрестом Заслуги.

За заслуги на міжнародних фестивалях пісні й за вклад у розвиток польської музики 1987 року міністр культури і мистецтва Польщі нагородив Здзіславу Сосніцьку відзнакою «За творчий доробок у галузі пісенного мистецтва».

У 1988-му на фестивалі польської пісні в Ополє співачка дістала ґран-прі за весь творчий доробок.

Участь у фестивалях

  • Фестиваль радянської пісні (Зелена Ґура, 1963) — друга премія
  • Національний фестиваль студентської пісні (Краків, 1964) — перша премія
  • Фестиваль Jazz nad Odrą — «Джаз над Одрою» (Вроцлав, 1965) — перша премія
  • Фестиваль польської пісні в Ополе:
1965 рік — перша премія в конкурсі «Нові голоси»
1977 рік — Міс Об'єктив
1979 рік — перша премія
1988 рік — ґран-прі за весь творчий доробок
  • Сопотський міжнародний фестиваль пісні:
1971 рік — третя премія і премія глядацьких симпатій
1977 рік Grand Prix du Disque — гран-прі «Золота платівка»
  • Schlagerfestival der Ostseestaaten — Фестиваль шляґерів країн Балтики (Росток, 1977), друга премія і премія глядацьких симпатій
  • Фестиваль MIDEM Cannes (Канн, 1972), участь у гала-концерті
  • Фестиваль International Onda Nueva Caracas (Каракас, 1972) — відзнака
  • Фестиваль «Золотий Орфей» (Варна, 1972), перша премія
  • Фестиваль Word Popular Song Festiwal (Токіо, 1972) — друга премія
  • Фестиваль Coupe d'Europe Musicale (Ґмунден, 1972) — перша і друга премії
  • Фестиваль солдатської пісні в Колобжеґу (1972) — перша премія
  • Фестиваль First International Film and Popular Song Festival (Стамбул, 1976) — премія від музичних критиків

Найпопулярніші пісні Здзіслави Сосніцької

  • A kto się kocha w tobie — «А хто в тебе закоханий» (сл. Bogdan Olewicz — Богдан Олевич, муз.  Анджей Кожиньський)
  • Aleja gwiazd — «Алея зірок» (сл. Marek Dutkiewicz — Марек Дуткевич, муз. Romuald Lipko — Ромуальд Ліпко)
  • Bez ciebie jesień — «Без тебе осінь» (сл. Jacek Bukowski — Яцек Буковський, муз. Mikołaj Hertel — Миколай Гертель)
  • Będzie, co ma być — «Буде, що має бути» (сл. Andrzej Mogielnicki — Анджей Могельницький, муз. Romuald Lipko — Ромуальд Ліпко)
  • Brak mi kogoś — «Бракує мені когось» (сл. J. Korczakowski — Й. Корчаковський, муз. Adam Skorupka — Адам Скорупка)
  • Codziennie pomyśl o mnie chociaż raz — «Щодня подумай про мене хоч раз» (сл. Zbigniew Stawecki — Збіґнев Ставецький, муз. Janusz Szczygieł — Януш Щиґел)
  • Cygańska letnia noc — «Циганська літня ніч» (сл. Jerzy Ficowski — Єжи Фіцовський, муз. Stefan Rembowski — Стефан Рембовський)
  • Człowiek nie jest sam — «Людина не сама» (сл. Яцек Циган, муз. Wojciech Trzciński — Войцех Тшцінський)
  • Czy jest gdzieś taki ktoś — «Чи є десь ще хтось такий» (сл. Bogdan Olewicz — Богдан Олевич, муз. Zbigniew Górny — Збіґнев Ґурний)
  • Deszczowy wielbiciel — «Дощовий шанувальник» (сл. Яцек Циган, муз. Seweryn Krajewski Северин Краєвський)
  • Dom, który mam — «Дім, який маю» (сл. Jan Zalewski — Ян Залевський, муз. Marek Sewen — Марек Севен)
  • Tede feat. Zdzisława Sośnicka Jak Żyć  — «Tede feat. Здзіслава Сосницька. Як жити»
  • Jeden świat — «Один світ» (сл. Jonasz Kofta, муз. Janusz Koman — Януш Коман)
  • Wiem, że jesteś lwem — «Знаю, що ти лев» (сл. Яцек Циган, муз. Marek Stefankiewicz — Марек Стефанкевич)
  • Julia i ja — «Юлія і я» (сл. Bogdan Olewicz — Богдан Олевич, муз. Marceli Trojan — Марцелі Троян)
  • Kochać znaczy żyć — «Кохати — це жити» (сл. Jonasz Kofta — Йонаш Кофта, муз. Barbara Bajer — Барбара Баєр)
  • Mam w ramionach świat — «Обіймаю світ» (сл. Janusz Kondratowicz — Януш Кондратович, муз. Ryszard Poznakowski — Ришард Познаковський)
  • Nie było wtedy róż — «Тоді не було троянд» (авт. F. Nowak — Ф. Новак, K. Settmeyer — К. Сеттмеєр, Jadwiga Urbanowicz — Ядвіга Урбанович)
  • Nie czekaj mnie w Argentynie/Don't Cry for Me Argentina — «Не чекай мене в Аргентині» (пол. сл. Bogdan Olewicz — Богдан Олевич, муз. Andrew Lloyd Webber — Ендрю Ллойд Веббер; з мюзиклу Evita — «Евіта»
  • Nie ma drogi dalekiej- «Немає далекої дороги» (сл. Leszek Bogdanowicz — Лешек Богданович, муз. Zbigniew Stawecki — Збіґнев Ставецький)
  • Pamięć/ Memory — «Пам'ять» (пол. сл. Яцек Циган, ориг. сл. Томас Еліот, муз. Ендрю Ллойд Веббер, з мюзиклу Koty — «Коти»
  • Raz na jakiś czas — «Раз на якийсь час» (сл. Bogdan Olewicz — Богдан Олевич, муз. Barbara Bajer — Барбара Баєр)
  • Realia — «Реалії» (сл. Яцек Циган, муз. Krzesimir Dębski — Кшесимир Дембський)
  • Sceny z życia artystek — «Сцени з життя артисток» (сл. Яцек Циган, муз. Aleksander Maliszewski — Александер Малішевський)
  • Serce pali się raz — «Серце горить один раз» (сл. Marek Dutkiewicz — Марек Дуткевич, муз. Romuald Lipko — Ромуальд Ліпко)
  • Taki dzień się zdarza raz — «Такий день трапляється один раз» (сл. Jadwiga Urbanowicz- Ядвіга Урбанович, муз. Leszek Bogdanowicz — Лешек Богданович, Barbara Bajer — Барбара Баєр)
  • Uczymy się żyć bez końca — «Вчимося жити безконечно» (сл. Яцек Циган, муз. Wojciech Trzciński)[3]
  • W kolorze krwi — «Барва крови» (сл. Marek Dutkiewicz — Марек Дуткевич, муз. Romuald Lipko — Ромуальд Ліпко)
  • Z tobą chcę oglądać świat — «Хочу з тобою розглядати світ» (сл. Jonasz Kofta — Йонаш Кофта, муз. Zbigniew Wodecki Збіґнев Водецький) — дует зі Збіґневом Водецьким
  • Ze mną bądź — «Будь зі мною» (сл. M. Łebkowski — М. Лебковський, S. Werner — С. Вернер, муз. Hubert Szymczyński — Губерт Шимчинський)
  • Żegnaj, lato, na rok — «Прощай, літо, на рік» (сл. Bogdan Olewicz — Богдан Олевич, муз. Wojciech Trzciński — Войцех Тшцінський)

Дискографія

Студійні альбоми

  • 1972 Zdzisława Sośnicka — «Здзіслава Сосницька»
  • 1974 Zdzisława Sośnicka 2 — «Здзіслава Сосницька — 2»
  • 1977 Moja muzyka — «Моя музика»
  • 1980 Odcienie samotności (2 LP) — «Відтінок самотности»
  • 1984 Realia — «Реалії»
  • 1987 Aleja gwiazd — «Алея зірок»
  • 1989 Serce — «Серце»
  • 1990 Musicale — «Мюзикли»
  • 1990 Musicals — «Мюзикли»
  • 1997 The best of Zdzisława Sośnicka — «Здзіслави Сосницької»
  • 1998 Magia Serc — «Магія сердець» (2006, 2014 — ремейк)
  • 2000 Złota Kolekcja — Kochać, znaczy żyć — «Кохати — це жити» (2013 — ремейк)
  • 2009 Realia (CD) — «Реалії»
  • 2014 Zaśpiewane — niewydane Musicals (2CD) — «Проспівані — не видані мюзикли»
  • 2015 Tańcz, choćby płonął świat — «Танцюй, хоч би й горів світ»

Платівки-четвірки

  • 1972 Zdzisława Sośnicka — «Здзіслава Сосницька» (1. Taki dzień się zdarza raz — «Такий день трапляється один раз», 2. Nocne preludium — «Нічна прелюдія», 3. Może już jutro — «Може, вже завтра», 4. Ludzie mówią — «Кажуть люди»)
  • 1972 Zdzisława Sośnicka — «Здзіслава Сосницька» (1. Dom który mam — «Дім, який маю», 2. Dobra miłość — «Добра любов», 3. Cygańska letnia noc — «Циганська літня ніч», 4. Nie było wtedy róż — «Тоді не було троянд»)

Синґли

  • 1972 Dom który mam / Codziennie pomyśl o mnie chociaż raz — «Дім, який маю» / «Такий день трапляється один раз»
  • 1972 Inne łzy / Tak niewiele mogę tobie dać — «Інші сльози» / «Так небагато можу тобі дати»
  • 1974 Nie ma drogi dalekiej / Taki dzień się zdarza raz — «Нема далекої дороги» / «Такий день трапляється один раз»
  • 1974 Inne łzy / Tak niewiele mogę tobie dać — «Інші сльози» / «Так небагато можу тобі дати»
  • 1977 Na nas czas / Żyj sobie sam — «Нам час» / «Живи собі сам»
  • 1977 Jeden świat / Kochać znaczy żyć — «Один світ» / «Кохати — це жити» (Сопот-77)
  • 1980 Nie czekaj mnie w Argentynie / Pamiętam wczoraj — «Не чекай мене в Аргентині» / «Пам'ятаю вчора»
  • 1980 Raz na jakiś czas / W każdym moim śnie — «Раз на якийсь час»/«У кожному моєму сні»
  • 1980 Żegnaj lato na rok / Tak chciałabym twoją żoną być — «Прощай, літо, на рік» /«Я так хотіла б бути твоєю жінкою»
  • 1980 A kto się kocha w Tobie / Nuda / Chcę być z tobą sam na sam / Czy to warto — «А хто в тебе закоханий» / «Нудьга» / «Хочу з тобою бути віч-на-віч» / «Чи варто»
  • 1984 Uczymy się żyć bez końca / Realia — «Вчимося жити безконечно» /«Реалії»
  • 1998 Będzie, co ma być — «Буде те, що має бути»
  • 1999 Dotknij mnie, przytul — «Доторкнись до мене, пригорни»
  • 1999 Chwila — «Хвилина»
  • 2004 Jak żyć — «Як жити» (в дуеті з Теде)
  • 2015 Tańcz, choćby płonął świat — «Танцюй, хоч би й горів світ»
  • 2015 Chodźmy stąd — «Ходімо звідси»
  • 2015 Złote święta — «Золоті свята»

Фільмографія

В кадрі

  • 1966 — фільм CHUDY I INNI — «Бідний і інші», виконання пісні
  • 1983 — фільм AKADEMIA PANA KLEKSA — «Академія пана Ляпки», роль Сумної Княжни

Поза кадром

  • 1971 — телесеріал PODRÓŻ ZA JEDEN UŚMIECH — «Подорож за усмішку», 6 серія POLOWANIE NA KAPELUSZ — «Полювання на капелюх», виконання пісні «Дім, який я маю»
  • 1983 — фільм AKADEMIA PANA KLEKSA — «Академія пана Ляпки», виконання пісні «Прощання з казкою»
  • 1983 — фільм WEDLE WYROKÓW TWOICH… — «За твоїми вироками», виконання пісні
  • 1999 — фільм KRUGERANDY — «Кругеранди», виконання пісень «Навколо тебе кружляє світ», «Весь мій світ» і «Буде те, що має бути»
  • 2000 — телесеріал TWARZE I MASKI — «Обличчя і маски», 4 серія PRÓBA. ROK 1980 — «Проба. 1980», виконання пісні «Юлія і я»
  • 2004 — фільм TERAZ JA — «Тепер я», виконання пісні «Юлія і я»
  • 2009 — фільм OSTATNIA AKCJA — «Остання акція», виконання пісні «Живи собі сам».

Цікаві факти

Виступ Здзіслави Сосніцької на фестивалі в Токіо (листопад 1972) став наслідком також того, що кілька місяців перед тим вона, добравшись на пісенний конкурс у Каракасі, втратила свій багаж у літаку, який полетів далі — до Токіо. Співачка залишилася з п'ятьма доларами, без нот для оркестру й без сценічних суконь. Поїхавши на фестиваль у японській столиці, вона одержала цю згубу[4].

Примітки

  1. Wolański R. Zdzisława Sośnicka // Leksykon Polskiej Muzyki Rozrywkowej. — Warszawa : Agencja Wydawnicza MOREX, 1995. — S. 199. — ISBN 83-86848-05-7.
  2. Zdzisława Sosnicka Uczymy sie zyc
  3. Офіційний сайт Здзіслави Сосницької

Джерела

Ресурси Інтернету

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.