Здиховський Олег Опанасович
Олег Опанасович Здиховський (нар. 5 жовтня 1914, Москва — пом. 6 червня 1979, Миколаїв) — український радянський скульптор; член Спілки художників України з 1962 року.
| Здиховський Олег Опанасович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
22 вересня (5 жовтня) 1914 Москва, Російська імперія |
| Помер |
6 червня 1979 (64 роки) Миколаїв, Українська РСР, СРСР |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | скульптор |
| Alma mater | Ворошиловгадська художня профшкола |
| Членство | Національна спілка художників України |
| Нагороди |
  |
Біографія
Народився 22 вересня [5 жовтня] 1914 року в місті Москві (тепер Російська Федерація). Після закінчення школи і робфаку протягом 1931—1934 років навчався у Ворошиловградській художній школі (викладач Є. Шуйський).
Здобувши освіту працював спочатку у Луганському театрі опери і балету завідувачем бутафорським цехом, а протягом 1938—1941 років — художником-оформлювачем, декоратором в Сталінському оперному театрі. В роки німецько-радянської війни війни був в евакуації в Киргизькій РСР. 1944 року повернувся до Української РСР в місто Станіслав, де працював скульптором до 1952 року[1].
1952 року переїхав до Миколаєва. Був одним із засновників Миколаївського товариства художників. Протягом 1959—1962 років — директор Миколаївського художнього фонду[1]. Жив у Миколаєві, в будинку на вулиці Робочій № 10. Помер у Миколаєві 6 червня 1979 року.
Творчість
Працював в галузі станкової і декоративної скульптури. Автор скульптурних портретів, пам'ятників, меморіалів. Серед робіт:
- композиції
- «Народний герой Буковини Лук'ян Кобилиця» (1949; 1960, гіпс);
- «Олекса Довбуш» (1950, гіпс);
- «Скрипалька» (1962);
- «Буковинський кобзар» (1963);
- «Життя врятовано» (1965);
- портрети
- захисника Берестейської фортеці О. Симоненка (1957);
- «Микола Римський-Корсаков» (1963);
- «Композитор Микола Аркас» (1963—1964, граніт, оргскло);
- «Юрій Федькович» (1965);
- «Студент» (1967);
- «Рибалка» (1968);
 Погруддя Олексію Гмирьову |
 Погруддя адмірала Бутакова |
- пам'ятники
- поету Олексію Гмирьову в Миколаєві (1967);
- поргуддя революціонера Івана Чигрина в Миколаєві (1966, граніт, бронза);
- Феклі Бармашовій у селі Білозірці (1969);
- підпільникам Миколаєва у Миколаєві (1969, граніт, мідь);
- меморіал «Богатирі-танкісти» — Героям Радянського Союзу у Новому Бузі (1974).
- російським адміралам Федору Ушакову та Григорію Бутакову у Миколаєві (1978).
Брав участь у всеукраїнських виставках з 1954 року, всесоюзних з 1957 року, персональні відбулись у Миколаєві у 1962, 1968, 1974, 1977 роках.
Деякі роботи зберігаються у Бердянському, Миколаївському, Чернівецькому художніх музеях.
Відзнаки
Література
- Українські радянські художники. Довідник. — Київ: Мистецтво, 1972. — С. 169.;
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 89.
;
- Мірошниченко Є. Г. Здиховський Олег Опанасович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.