Зойдберґ

Доктор Зойдберґ — старий друг професора Х'юберта Фарнсворта і лікар «Міжпланетного експреса». На дверях в його кабінету висить табличка з написом «Доктор Зойдберг: Медична корпорація» («Dr. Zoidberg: A Medical Corporation»). Більше того, він претендує на звання експерта людської медицини, хоча його знання анатомії та фізіології є надзвичайно скромними. Він часто вважає Фрая жінкою або роботом, медичний інформаційний плакат із зображенням людини на стіні в його кабінеті висить догори ногами. Часто недостатньо розуміє «дивні» деталі людського устрою, такі як скелет або «другий рот». Упевнений, що люди мають спинний плавник, а серце є частиною травної системи, (до речі, Зойдберґ може думати так тому, що в його організмі міститься чотири серця, які, втім, взагалі непотрібні расі декаподіанців). Також він вважає, що «статеві органи» людини знаходяться в районі шиї, і абсолютно не розуміється на питанні людського розмноження. В кінці серії «Why Must I Be A Crustacean In Love?» він прикріпив Фраю відрізану руку до плечового суглоба іншої руки. У серії «Put Your Head on My Shoulder» показується, що велику частину своїх знань про анатомію людини, Зойдберґ отримує з реклами. У серії «A Clone of My Own» на пряме питання щодо медичної освіти він невпевнено відповідає, що загубив свій медичний сертифікат у вулкані.

Зойдберґ дуже любить естрадний гумор і часто намагається виступати в цьому амплуа. Проте, на сцені він жахливий, і його виступи закінчуються тим, що його закидують гнилими помідорами, або намагаються прибрати його зі сцени. (Наприклад: «Земля… надзвичайна планета! На Землі ви любите їсти смачних молюсків, а на моїй планеті молюски люблять їсти смачних вас!») ("Earth, what а planet! Here, you enjoy eating а tasty clam. On my planet, clams enjoy eating а tasty you!".) Більшість жартів Зойдберга це пародія на гумор естрадного коміка Якова Смірноффа.

Хоча Зойдберґ є лікарем, живе він в страхітливій бідності. У нього немає свого власного дому і він змушений мешкати в офісі «Міжпланетного експреса» в установці для визначення батьківства. Він завжди їсть усілке сміття і покидьки й не може дозволити собі купити взуття. Він постійно голодний, іноді каже, що не їв уже кілька днів, їсть усе підряд, не перевіряючи, чи є воно їстівним. Серед речей, які було поглинуто Зойдберґом: черевики, жива морська свинка, кошик для пікніка, мішок нігтів, які він прийняв за картопляні чіпси, прапор на День Свободи (що стало причиною міжпланетного конфлікту в серії «A Taste of Freedom»). Імовірно, бідність Зойдберґа пояснюється його невмінням раціонально витрачати гроші. Він постійно купує непотрібні речі (такі, як вісім копій одного музичного запису) і приймає безглузді рішення, як, наприклад, обмін значної кількості акцій корпорації на сендвіч з яйцем (виявилося, що Зойдберг володів 51 % акцій «Міжпланетного експреса» сертифікованих Гермесом Конрадом, бюрократом з «Міжпланетного експреса», який передавав Зойдбергу акції, щоб той використовував їх як туалетний папір.

Здається, що Зойдбергові добре ведеться з колегами по роботі, втім, ставлення до нього частково нагадує ставлення до надокучливої хатньої тварини. Гермес ненавидить його і не приховує цього, роблячи із Зойдберга цапа відбувайла, примушуючи його працювати, як прислугу в офісі, і забирає його заробіток під різними приводами.

Брак популярності Зойдберга пояснюється також тим, що він перебуває у тіні Фрая, Ліли і Бендера. Коли трійцю звільняють з роботи (серія «The Cryonic Woman»), Зойдберґ стає загальним улюбленцем. Слід також відзначити, що лише Зойдберґ був помилуваний Роботом-Сантою як такий, що добре поводився протягом року (на відміну від решти мешканців Землі, яких Робот-Санта вважає «неслухняними» і гідними знищення).

Зойдберґ мріє про увагу і дружбу, тому радіє, коли його бажання виконуються бодай частково. Він завжди засмучений, коли його обходять увагою. За винятком колег на роботі, у нього дуже мало друзів, а завести нових йому не дозволяє поганий запах і вдача. Штат співробітників «Міжпланетного експреса» частенько глузує з нього і критикує його, навіть у його присутності. Зойдберг не розуміє, що він є предметом глузувань і сприймає образи на свою адресу як компліменти.