Золотоустівська вулиця (Київ)
Золотоу́стівська (Златоу́стівська) ву́лиця — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Солдатська слобідка. Пролягає від площі Перемоги та Бульварно-Кудрявської вулиці до вулиці В'ячеслава Чорновола та вулиці Маршала Рибалка.
Золотоустівська вулиця Київ | |
---|---|
| |
Місцевість | Солдатська слобідка |
Район | Шевченківський |
Назва на честь | Церкви Іоана Златоуста |
Колишні назви | |
Загородня, Володарського | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 890 м |
Координати початку | 50°26′52″ пн. ш. 30°29′27″ сх. д. |
Координати кінця | 50°27′18″ пн. ш. 30°29′07″ сх. д. |
Поштові індекси | 01135 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро |
«Вокзальна», «Лук'янівська» |
Автобуси | А 7 (по Бульварно-Кудрявській вулиці), 119 (по вулиці В'ячеслава Чорновола) |
Трамваї | Т 15, 18 (по Дмитрівській вулиці) |
Тролейбуси |
Тр 19, 19Д, 33 (по вулиці В'ячеслава Чорновола); 5, 7, 8, 17 (Площа Перемоги) |
Найближчі залізничні станції | Київ-Пасажирський |
Рух | двосторонній |
Покриття | асфальтове |
Зовнішні посилання | |
Код у реєстрі | 10596 |
У проєкті OpenStreetMap | r414822 |
Мапа | |
Золотоустівська вулиця у Вікісховищі |
Прилучаються Павлівська, Річна і Полтавська вулиці.
Історія
Вулиця виникла у 30-х роках XIX століття під назвою Загородня (Заміська), адже на той час знаходилася за межами міста. У 1869 році отримала теперішню назву — від церкви Іоанна Златоуста (так звана Залізна церква), що була розташована на теперішній площі Перемоги (знищена у 1934 році). З 1926 року мала назву вулиця Володарського, на честь діяча російського революційного руху Володарського (назву підтверджено 1944 року[1]).
Історичну назву вулиці відновлено 2000 року[2][3].
Існує два варіанти написання назви вулиці (у тексті рішення Київради подано Златоустівська, у розпорядженні КМДА — Золотоустівська), обидва фігурують на різних табличках та вказівниках, в інформаційних джерелах. В офіційному довіднику "Вулиці міста Києва" (2015) подано лише варіант Золотоустівська вулиця[4].
До 1985 року вулиця пролягала до вулиці Леоніда Глібова.
Забудова
Забудова місцевості склалася у 1830-х роках — тут було селище відставних вояків, яке так і назвали Солдатська слобідка. Через садибну малоповерхову забудову вулиця за міським розписом належала до 4-го розряду. У другій половині XIX століття тут почали зводитися цегляні або змішані прибуткові будинки, і в 1914 році вулицю було підвищено частково до 1-го, частково до 2-го розряду.
Старовинна забудова збереглася частково. Це будинки №№ 2/4, 14, 53. Вулиця переважно забудована цегляними п'ятиповерхівками 1950—60-х років та сучасними багатоповерховими будинками 1970-х—2000-х років.
Більшість старої забудови було знесено ще у 1980-х роках, будинок №30 знесено у лютому 2014 року, будинок №35 - восени 2016 року.
Установи
- Бібліотека № 149 Шевченківського району (буд. № 2/4)
- Візовий відділ посольства Німеччини (буд. № 37/39)
- Київська державна фабрика театрального реквізиту (буд. № 53)
Колишні анотаційні та меморіальні дошки
- буд. № 30 — меморіальна дошка на честь нелегальної типографії Київської організації РСДРП (більшовиків), яка знаходилася у цьому будинку у 1915 році. Мармурову дошку відкрито у 1947 році (архітектор Д. М. Криворучко), у 1965 році замінено на гранітну. Будинок знесений у лютому 2014 року[5], меморіальну дошку втрачено.
- буд. № 74[6] — анотаційна дошка на честь Володарського. Гранітну дошку було відкрито у 1965 році, демонтовано у 2016.
Примітки
- Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
- Рішення Київської міської ради від 8 липня 1999 року № 371/472 «Про перейменування вулиць» // Державний архів м. Києва, ф. 1697, оп. 1, спр. 233, арк. 177. Архівовано з першоджерела 16 листопада 2012.
- Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 10 січня 2000 року № 25 «Про найменування та перейменування вулиць». Архівовано з першоджерела 2 липня 2013.
- К. Степанець, О. Михайлик. Втрачені споруди Києва (1992-2016), видання друге. К., 2016. с.135
- Фактично — будинок № 12 по Павлівській вулиці, ріг Золотоустівської вулиці.
Джерела
- Володарського вулиця // Вебенциклопедія Києва.
- Володарського вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 40.
- Володарського вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 44. — ISBN 5-88500-070-0.
- Золотоустівська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 88.
- Вулиця Златоустівська // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1. Архівовано з першоджерела 6 липня 2013. Архівовано з першоджерела 2 липня 2015.
- Володарского улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 99. (рос.)
- Володарского улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — 2-е изд. — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1985. — С. 109. (рос.)