Золочівка (річка)

Золо́чівка, давніше Белзе́ць річка в Україні, в межах Золочівського та (частково) Буського районів Львівської області. Ліва притока Західного Бугу (басейн Вісли).

Золочівка
Золочівка (старе русло) у Золочеві, кінець грудня 2018 року
Річка Золочівка
49°45′57″ пн. ш. 25°03′25″ сх. д.
Витік с. Плугів
• координати 49°45′57″ пн. ш. 25°03′25″ сх. д.
Гирло Західний Буг
• координати 49°54′32″ пн. ш. 24°44′09″ сх. д.
Басейн Басейн Західного Бугуd
Країни:  Україна
Львівська область
Золочівський район
Буський район
Регіон Львівська область
Довжина 35 км
Площа басейну: 232 км²
Притоки: Тростянець (права), Млинівка (ліва)
Ідентифікатори і посилання

Опис

Довжина 35 км. Площа водозбірного басейну 232 км². Похил річки 1,1 м/км. Долина трапецієподібна, завширшки 3 км. Річище завширшки пересічно 10 м, майже на усьому протязі відрегульоване. Використовується на технічне і сільськогосподарське водопостачання. Споруджено ставки і водосховище — Шевченківський став у місті Золочеві.

Розташування

Золочівка бере початок біля села Плугова. Тече на північний захід. Впадає до Західного Бугу на схід від села Петричі.

Притоки

Населені пункти

Над річкою розташоване місто Золочів, а також такі села (від витоків до гирла): Плугів, Зарваниця, Струтин, Підгородне, Золочівка, Хильчиці, Почапи, Гончарівка (давніше Белзець).

Цікаві факти

  • У минулому, зокрема до Другої світової війни, річка в пониззі мала назву Белзець (Безелець), про що свідчать довоєнні польські мапи. Ця назва означає мокра, багниста місцевість, і пов'язана з тим, що тут долина річки колись була дуже заболочена.
  • У 1476 і 1488 роках в Актах гродських і земських згадується як fluvio Belzecz річка Белзеч. Таку саму назву "Белзеч" мало і село, що отримало своє наймення, очевидно, від місця розташування на березі цієї річки. Нині - Гончарівка.[1].
  • У розмежувальному акті між Жуличами і Лагодичами від 1488 року річка Белзець локалізується на південно-західній межі жулицьких угідь, де стикалися межі землеволодіння Жулич, Лагодич і Хильчич (Хильчиць) — нині — межа між Жуличами і Почапами. Як свідчить карта фон Міга (1779-1782), саме тут, на східній стороні від повороту теперішнього гостинця Почапи-Білий Камінь, в одне русло сходилися головні жулицькі потоки і головна течія потоку Золочівка після її виходу з Почапського ставу.[2].
  • Автор статті про Белзець у «Словнику географічному Королівства польського та інших країн слов’янських» Бр. Густавич зазначає,що «Белзець, — читаємо, — потік, постає в обшарах гміни Жуличі в повіті Золочівськім в Галичині з кількох струмків, які відпроваджують води із жулицьких болотищ, а сходяться на межі тієї гміни з Почапами, творячи потік Белзець, який, поповнений з лівого берега водами потоку Золочівки, плине на захід через луки почапські, пропливає став Белзецький і село Белзець, забирає зайві потоки з сусідніх лук і плине в напрямку північно-західнім; забравши з лівого боку ще один значний доплив Скваржавку в обшарах гміни Острівчика Польного, впадає в західній стороні гміни Пітриче до Бугу, з лівого берега, після 15 км бігу». [3]

Примітки

  1. Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej… Т. IX. — С. 132
  2. Квасецький А. Т. Давні згадки про Жуличі і сусідні поселення… С. 42—43
  3. Bełzec, potok // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 131. (пол.) — S. 131.

Джерела

  • Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. К., 1989—1993. 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
  • Забокрицька М. Р., Хільчевський В. К., Манченко А. П. Гідроекологічний стан басейну Західного Бугу на території України. — К.: Ніка-Центр, 2006. — 184 с.
  • Каталог річок України. — Київ: Видавництво АН УРСР, 1957.
  • Квасецький А.Т. Давні згадки про Жуличі і сусідні поселення над річками Буг і Белзець: Історичний нарис. — Чернівці: Зелена Буковина, 2016. — 84 с.
  • Забокрицька М. Р., Хільчевський В. К., Манченко А. П. Гідроекологічний стан басейну Західного Бугу на території України. — К.: Ніка-Центр, 2006. — 184 с.
  • Bełzec, potok // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 131. (пол.) — S. 131. (пол.)
  • Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego Bernardynskiego we Lwowie. — Lwów: Drukarnia Zakładu Narodowego imienia Ossolińskich, 1868—1903. — T. I—XVII. (пол.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.