Зоря ван Маанена

Зоря ван Маанена — тьмяний білий карлик у сузір'ї Риб. Розташований на відстані 14,1 світлових років від Сонця.

Історія

Зорю відкрив у 1917 році американський астроном Адріан ван Маанен: він помітив її великий власний рух (2,98 кутових секунди на рік), порівнюючи фотографії неба в сузір'ї Риб, зроблені в 1914 і 1917 рр.[1]

Цей білий карлик є третім серед відомих за відстанню від Сонця — після Сіріуса B та Проціона B (саме в такому порядку). Крім того, він є найближчим із відомих окремих білих карликів (що не входять до складу подвійних систем)[2][3]. Зоря ван Маанена є четвертим білим карликом, відкритим після Сиріуса B, Проціона B та 40 Ерідана B. Він також є першим відкритим окремим білим карликом[4].

Характеристики

Зоря розташована на відстані 14 світлових років від Сонця, але, попри близькість, її не видно неозброєним оком, оскільки її візуальна зоряна величина становить лише 12,4. Будучи білим карликом спектрального класу DZ7, зоря має в спектрі лінії металів. Вік зорі оцінюється в 10 мільярдів років або навіть більше. Оскільки білі карлики не мають власного джерела енергії й світять за рахунок залишкового тепла (після закінчення термоядерних реакцій), температура поверхні зорі ван Маанена, зважаючи на її великий вік, становить лише близько 4000 K, що відповідає температурі фотосфер червоних зір головної послідовності спектральних класів K і М. Тобто ця зоря — радше «червоний білий карлик»[5].

Маючи масу 70% від сонячної й розміри, порівнянні із Землею, зоря ван Маанена випромінює світла в 5000 разів менше Сонця.

Можливі супутники

Станом на 2011 рік можливість існування субзоряного супутника у зорі ван Маанена залишається невизначеною. У 2004 році було одне підтверджувальне[6] і одне заперечувальне[7] повідомлення щодо його виявлення. У 2008 році з'явилися відомості з космічного телескопа Спітцера, які виключають існування у зорі ван Маанена супутників з масою чотири або більше маси Юпітера на відстані 1200 а. е. від зорі[8].

Найближче оточення

Перелічені нижче зоряні системи розташовані в межах 10 світлових років від зорі ван Маанена[9].

Зоря Спектральний клас Відстань, св. років
G 158-27 M5,5 V 4,3
L 1159-16 M4,5 Ve 4,6
YZ Кита M4,5 Ve 5,7
τ Кита G8 Vp 6,2
BR Риб M1 Ve 6,8
L 722-22 AB M4 V / M4 V 7,4
UV Кита AB M4,6 Ve / M6,0 V 7,6
Зоря Тігардена M6,5 V 7,8
Глізе 876 M3,5 V 8,9
EZ Водолія ABC M5,0-5,5 Ve / M / M 9,0
Грумбрідж 34 AB M1,5 V / M3,5 Ve 9,1
Росс 248 M4,9-5,5 Ve 9,5
EQ Пегаса AB M3,5 Ve / M4,5 Ve 9,3
ε Ерідана K2 V 9,9
HD 4628 K1-2 V 10,0

Див. також

Примітки
  1. Two Faint Stars with Large Proper Motion, A. van Maanen, Publications of the Astronomical Society of the Pacific 29 (#172), December 1917, pp. 258—259.
  2. The One Hundred Nearest Star Systems. RECONS. 1 січня 2008. Процитовано 8 грудня 2008.
  3. Holberg, J. B.; Oswalt, Terry D.; Sion, E. M. (May 2002). A Determination of the Local Density of White Dwarf Stars. The Astrophysical Journal 571 (1): 512–518. Bibcode:2002ApJ...571..512H. arXiv:astro-ph/0102120. doi:10.1086/339842.
  4. Schatzman, Évry (1958). White Dwarfs. North Holland Publishing Company. с. 2.
  5. Умирающие звезды, Вселенная — От плоской Земли до квазаров
  6. Makarov, Valeri V. (2004). A Substellar Companion to van Maanen 2. The Astrophysical Journal Letters 600 (1): L71–L73. Bibcode:2004ApJ...600L..71M. doi:10.1086/381544.
  7. Farihi, J.; Becklin, E. E. (June 2004). Mid-Infrared Observations of van Maanen 2: No Substellar Companion, J. Farihi and E. E. Becklin. Astrophysical Journal Letters 608 (2): L109–L112. Bibcode:2004ApJ...608L.109F. arXiv:astro-ph/0405245. doi:10.1086/422502.
  8. Farihi, J.; Becklin, E. E.; Zuckerman, B. (July 2008). Spitzer IRAC Observations of White Dwarfs. II. Massive Planetary and Cold Brown Dwarf Companions to Young and Old Degenerates. The Astrophysical Journal 681 (2): 1470–1483. Bibcode:2008ApJ...681.1470F. arXiv:0804.0237. doi:10.1086/588726.
  9. Van Maanen's Star (англ.). solstation.com. Архів оригіналу за 6 листопада 2009. Процитовано 23 листопада 2009.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.