Зотов Михайло Семенович

Михайло Семенович Зотов народився 27 вересня 1915 року в селі Ягідне Ставропольського повіту Самарської губернії.

Здобувши середню освіту, закінчує Куйбишевський планово-економічний інститут. У 1935 році направлений на роботу в Казахстан, в Кегенський район Алма-Атинській області. За три роки він стає керівником ревізійного апарату Правління Держбанку СРСР при Казахстанській конторі Державного банку[1].

Незважаючи на наявність «залізної броні», що звільняла від призову в армію, на третій день війни Михайло з'явився до місцевого військкомату, наполігши на добровільному призові в армію.

Фронтовик, служив у складі легендарної 316-ї «Панфіловської» стрілецької дивізії, а також в інших підрозділах.

Був важко поранений[2]. Удостоєний бойових нагород: орденів Вітчизняної війни І та ІІ ступеня, Червоної Зірки, ордена маршала Г. К. Жукова «За справу і вірність», ордена Олександра Невського; медалей «За перемогу над Німеччиною», «За оборону Москви», «За визволення Білорусі», «65 років Перемоги над Німеччиною» та інших[1].

Після демобілізації Михайло Семенович з'явився за місцем колишньої служби — в Держбанк СРСР.

1945–1946 — заступник керуючого Московською міською конторою Держбанку

1946–1950 — начальник Управління касових операцій Держбанку СРСР. Разом із заступником Голови Ради Міністрів СРСР Косигіним (у той час), міністром фінансів Звєрєвим, Головою Правління Держбанку Гольовим Михайло Зотов бере участь у підготовці та проведенні грошової реформи 1947 року.

Вересень 1950–1954 — керуючий Ленінградською міською конторою Держбанку СРСР, однією з найбільших у країні.

1954–1959 — заступник Голови Правління Держбанку СРСР. Йому був доручений грошовий обіг країни.

1959–1973 — керуючий новоутвореною на той час Російською конторою Держбанку СРСР (самостійний банк Російської Федерації з функціями Державного банку).

1973–1987 — голова Правління Будбанку СРСР. З ініціативи М. С. Зотова покладено початок створенню інноваційних та комерційних (акціонерних) банків у Москві і Ленінграді. Під керівництвом тодішнього Голови Ради Міністрів СРСР М. І. Рижкова та голови Будбанку Зотова у 1980-х роках був запущений механізм радянської банківської реформи.

1987–1989 — голова Правління Промбудбанку СРСР[1].

За час роботи Михайло Семенович Зотов був особисто знайомий і знаходився в тісному контакті з усіма керівниками країни: Сталіним, Косигіним, Черненко, Булганіним, Хрущовим, Горбачовим, Андроповим, Брежнєвим, Тихоновим, Рижковим, Єльциним, Путіним та іншими[2].

У 1989 році вийшов на пенсію.

Після виходу на пенсію М. С. Зотов був радником керівників низки комерційних банків. Зокрема — радником голови правління Темпбанку (Москва)[3].

Загалом фінансист пропрацював у банківській сфері понад 75 років[4].