Йоганнес Штайнгофф
Йоганнес Штайнгофф (нім. Johannes Steinhoff; нар. 15 вересня 1913, Рослебен, Саксонія — пом. 21 лютого 1994, Бонн) — німецький військовий льотчик-ас за часів Третього Рейху. Один з найрезультативніших асів Люфтваффе, здобув 176 перемог у повітряних боях. Оберст (1945) Люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами (1945). Після створення Бундесверу — один з керівників створення військово-повітряних сил Західної Німеччини, де пройшов шлях до генерала авіації Люфтваффе.
| Йоганнес Штайнгофф | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Johannes Steinhoff | ||||||||||||||||||
 Йоганнес Штайнгофф в 1966 році. | ||||||||||||||||||
| Прізвисько |
Макі (нім. "Macky") | |||||||||||||||||
| Народження |
15 вересня 1913.svg.png.webp){kind=small} Рослебен, Саксонія | |||||||||||||||||
| Смерть |
21 лютого 1994 (80 років) Бонн | |||||||||||||||||
| Поховання |
 | |||||||||||||||||
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Третій Рейх Німеччина | |||||||||||||||||
| Приналежність |
.svg.png.webp){kind=small} Вермахт | |||||||||||||||||
| Вид збройних сил |
 Люфтваффе (Вермахт) Люфтваффе (Бундесвер) | |||||||||||||||||
| Рід військ | військово-морські сили, винищувальна авіація | |||||||||||||||||
| Роки служби |
1934–1945 1955—1974 | |||||||||||||||||
| Звання |
 оберст генерал авіації | |||||||||||||||||
| Формування | JG 26, JG 52, JG 77, Команда Новотні, JG 7, JV 44 | |||||||||||||||||
| Командування | II./JG 52, JG 77, JG 7 | |||||||||||||||||
| Війни / битви | ||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||
 Йоганнес Штайнгофф у Вікісховищі | ||||||||||||||||||
_4Jahre_BAR.svg.png.webp){kind=small}
.svg.png.webp){kind=small}
Біографія
В 1932—1934 роках навчався на філологічному факультеті Єнського університету. В 1934 році призваний на службу в рейхсмаріне. Направлений в Морську офіцерську школу, але в 1936 році домігся переводу в школу льотчиків. В 1939 році призначений командиром 10-ї ескадрильї 26-ї винищувальної ескадри, літав на винищувачі Bf 109 D.
18 грудня 1939 року одержав першу перемогу, збивши британський бомбардувальник «Веллінгтон». проявив себе талановитим командиром і організатором. Під час битви за Британію командував 4-ю ескадрильєю 52-ї винищувальної ескадри. Учасник боїв на радянсько-німецькому фронті. 1 березня 1942 року призначений командиром 2-ї групи своєї ескадри.
Після довгих місяців боїв на Східному фронті переведений в Північну Африку. З 1 квітня 1943 року — командир 77-ї винищувальної ескадри, дислокованої в Італії. Учасник боїв у Тунісі. Згодом став літати на реактивному винищувачі Me-262, на якому збив 6 ворожих літаків. З 1 грудня 1944 року — командир 7-ї винищувальної ескадри, оснащеної реактивними літаками. На початку 1945 року переведений в елітне з'єднання 44, яким командував Адольф Галланд. 18 квітня 1945 року при зльоті його винищувач вибухнув і Штайнгофф одержав дуже важкі опіки. Протягом двох років він переніс численні операції і довгі рокини не міг навіть закрити очі, поки в 1969 році йому не зробили нові повіки.
Всього за час бойових дій Штайнгофф здійснив 993 бойових вильоти і збив 176 літаків, з них 148 — на Східному фронті.
В 1947 році виписався з шпиталю і певний час займався бізнесом. В 1955 році одним з перших льотчиків поступив у ВПС ФРН. З 1956 року — заступник начальника штабу ВПС. З 1962 році направлений в НАТО в якості представника Німеччини, був начальником штабу ВПС НАТО в Центральній Європі, а потім інспектором авіації ФРН. 31 березня 1974 року вийшов у відставку.
Нагороди
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
- Комбінований Знак Пілот-Спостерігач
- Залізний хрест 2-го і 1-го класів
- Почесний Кубок Люфтваффе
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
- Лицарський хрест (30 серпня 1941) — за 35 перемог.
- Дубове листя (№ 115; 2 вересня 1942) — за 101 перемогу.
- Мечі (№ 82; 28 липня 1944) — за 167 перемог.
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Кримський щит
- Медаль «За італо-німецьку кампанію в Африці» (Італія)
- Авіаційна планка винищувача в золоті з підвіскою «900»
- Нагрудний знак «За поранення» в золоті
- Орден «За заслуги перед Італійською Республікою», командорський хрест (1967)
- Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», великий офіцерський хрест (4 липня 1972 р.)
- Легіон Заслуг (США)
Вшанування пам'яті
6 жовтня 1994 року берлінські казарми ВПС перейменували на Казарми генерала Штайнгоффа.
18 вересня 1997 року ім'я Штайнгоффа присвоїли 73-й винищувальній ескадрі Люфтваффе.
Військова кар'єра
- 1934 — кадет-цур-зее
- 1936 — лейтенант
- ? 1940 — обер-лейтенант
- 30 серпня 1941 — гауптман
- ? — майор
- ? — оберст-лейтенант
- 1 жовтня 1944 — оберст
Див. також
Твори
- Wohin treibt die NATO? Probleme der Verteidigung Westeuropas. Hoffmann und Campe, Hamburg 1976, ISBN 3-455-08986-0.
- In letzter Stunde. Verschwörung der Jagdflieger Vom Widerstand der Jagdflieger gegen Reichsmarschall Göring. Listverlag 1974 (Erstausgabe); Flechsig, 2005, ISBN 3-88189-592-2.
- Die Straße von Messina. Tagebuch des Kommodore. Flechsig, 2005, ISBN 3-88189-593-0.
- Deutsche im Zweiten Weltkrieg. Zeitzeugen sprechen. (mit Peter Pechel, Dennis Showalter, Geleitwort von Helmut Schmidt) Schneekluth, München, 4. Auflage 1989, ISBN 3-7951-1092-0.
- mit Reiner Pommerin: Strategiewechsel: Bundesrepublik und Nuklearstrategie in der Ära Adenauer-Kennedy. Baden-Baden 1992 (Nuclear History Program), ISBN 978-3-7890-2787-1.
- Steinhoff, Johannes(2005). In letzter Stunde. Verschwörung der Jagdflieger Vom Widerstand der Jagdflieger gegen Reichsmarschall Göring (in German). Flechsig. ISBN 3-88189-592-2. ISBN 0-09-129620-X.
Література
- Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.626 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
- Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
- Obermaier, Ernst (1989). Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe Jagdflieger 1939—1945. Mainz, Germany: Verlag Dieter Hoffmann. ISBN 3-87341-065-6.
- Patzwall, Klaus D. & Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber Band II (in German). Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 3-931533-45-X.
- Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
- Schneekluth Munich(with Peter Pechel, Dennis Showalter, foreword by Helmut Schmidt) (4. Edition 1989). Deutsche im Zweiten Weltkrieg. Zeitzeugen sprechen. ISBN 3-7951-1092-0.
- Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 2: L-Z. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 3-7648-2300-3.
- Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Эксмо, 2005. — 736 с. — 5000 экз. — ISBN 5-699-13768-8
- Михаил Зефиров. Асы Люфтваффе. Кто есть кто: Скорость. — М. : АСТ, Астрель, ВКТ, 2010. — 480 с. — (Неизвестные войны) — ISBN 978-5-17-057677-7. (рос.)
Посилання
- Steinhoff, Johannes. на lexikon-der-wehrmacht.de. (нім.)
- Штейнхоф Йоханнес (Johannes Steinhoff). на warbirds.ru. (рос.)
- Йоханнес Штайнхоф (Johannes Steinhoff). на allaces.ru. (рос.)
- Штейнхофф Йоганесс "Маки". на airwar.ru. (рос.)
- Johannes Steinhoff. на luftwaffe39-45.historia.nom.br. (порт.)
- Steinhoff, Johannes — нагороди оберста Штейнхоффа (англ.)
- Steinhoff, Johannes «Macky»
- Johannes «Macky» Steinhoff
- Список известных побед
- Johannes Steinhoff