Йоганн Йозеф Мост

Йоганн Йозеф Мост (нім. Johann Most Johann Most, 5 лютого 1846, Аугсбург — 17 березня 1906, Цинциннаті) — німецько-американський анархіст і оратор, в кінці XIX століття просував революційну стратегію «пропаганди дією». Більшу частину свого життя провів у в'язницях.

Йоганн Йозеф Мост
нім. Johann Most
Народився 5 лютого 1846(1846-02-05)[1][2][3]
Аугсбург, Баварія[1]
Помер 17 березня 1906(1906-03-17)[1][2][3] (60 років)
Цинциннаті, Огайо, США
Країна  США
 Німеччина
Діяльність політик, журналіст, письменник, редактор
Знання мов німецька[4]
Напрямок атеїзм і анархізм
Magnum opus God pestilenced
Посада депутат рейхстагу Німецької імперіїd
Партія Соціал-демократична партія Німеччини
Конфесія атеїзм
Йоганн Йозеф Мост

Біографія

У 1874—1878 роках — депутат соціал-демократичної фракції в Рейхстазі. Соратник Вільгельма Гассельмана, разом з яким, був лідером угруповання в СДПН, яка критикувала політику партії.

Розчарування в парламентаризмі перетворило Й. Моста в переконаного анархіста. Переїхавши до Лондона, він заснував революційну газету «Die Freiheit», де в 1881 році висловлював захоплення з приводу вбивства Олександра II в Росії. У 1885 році вийшла найвідоміша його книга під назвою «Наука революційних військових дій: керівництво по використанню і приготування нітрогліцерину, динаміту, піроксиліну, гримучої ртуті, бомб, запалів, отрут і іншого».

У США у нього завдяки ораторської майстерності з'явилися послідовники, найяскравішими з яких виявилися Емма Гольдман та Олександр Беркман. У 1892 році Беркман здійснив «пропаганду дією», зробивши замах на Фріка, винного в репресіях проти робітників. Однак Беркман не отримав підтримки Моста, а навпаки, зазнав різкої критики. Розгнівана Гольдман публічно відшмагала Моста батогом по обличчю, звинувативши в боягузтві.

У 1906 році Й. Мост помер покинутий своїми колишніми однодумцями.

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118737163 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. Енциклопедія Брокгауз
  4. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.