Йоганн Шильтберґер

Йоганн (Ганс) Шильтбергер (нім. Johannes Schiltberger; нар. 1380/1381 пом. бл. 1440) — німецький військовик на службі Люксембургів, Османської держави і Тамерлана, автор нарисів про 30-річні мандри Азією (відвідав Балкани, Малу Азію, Персію, Грузію, Вірменію, Азербайджан, Золоту Орду, Урал, Сибір, Крим, Середню Азію). Вивчив турецьку, татарську, арабську мови.

Йоганн Шильтбергер
нім. Johannes Schiltberger
Псевдо Ганс
Народився 1380/1381
Голлерн або Фрайзінг
Помер бл. 1440
Фобург
Країна Німеччина
Національність німець
Діяльність військовик
Відомий завдяки письменник
Знання мов німецька[1]
Учасник Битва при Нікополі (1396)
Magnum opus Reisebuchd
Конфесія католицтво
Рід Шильтбергери
Батько Генріх Шильтбергер
Герб

Життєпис

Походив з баварського шляхетського роду Шильтбергерів. Його предки тривалий час були маршалками пфальцграфів і герцогів Баварії. Син Генріха Шильтбергера, бургомістра Айхаху. Народився 1380 або 1381 року, за різними відомостями в Голлерні або Фрайзінгу (неподалік від Мюнхену).

Служив зброєносцем у лицаря Лінгарта Райхартінгера, разом із яким брав участь у хрестовому поході імператора Сигізмунда Люксембурга проти Османської держави. У битві при Нікополі 28 вересня 1396 року, де хрестоносці зазнали нищівної поразки, Шильтбергер потрапив у полон.

Спочатку був рабом, потім скорохідом, форейтором, зрештою вояком-кіннотником в особистому загоні султана Баязида I. Брав участь у битві біля Ангори 20 липня 1402 року проти аміра Тамерлана, де потрапив в полон. Після смерті Тамерлана 1407 року опинився на службі у Шахруха. Той передав Шильтбергера братові Міран-шаху, з 1408 року перейшов до сина Міран-шаха — Абу-Бакра.

У 1408 року у почті Чекрі рушив до Казані, потім Сибіру. Зрештою став рабом Маншука, радника Чекрі, який став ханом Золотої орди. У 1427 році втік із рабства в Мінгрелії, зумівши разом із чотирма іншими християнами сісти в Трапезунді на генуезьке судно, а потім, через Константинополь, Кілію, Аккерман, Львів, Краків, Вроцлав, Майсен, Регенсбург і Ландсгут повернутися до Баварії.

Служив камерарієм (відповідальним за фінанси) у Альбрехта III. герцога Мюнхен-Баварського. Помер близько 1440 року в Фобурзі.

Нариси

Спогади про пригоди і мандри (нім. Reisebuch) склав баварським діалектом середньонижньонімецької мови[2]. Вперше були надруковані в 1475 році в Майнці тиражем 300 примірників, потім в 1477 році в Аугсбурзі з 15 гравюрами в тексті. Оригінал рукопису не зберігся. Відомі 3 рукописні копії: бібліотеки Гейдельберзького університету (1480 року, нижньонімецьким діалектом); Мюнхенської міської бібліотеки (1481 рік, відрізняється композицією і орфографією); Баденської земельної бібліотеки в Карлсруе (швабським діалектом), а також непоні рукописи — берлінський, сент-галленський і страсбурзький. Втім збереглися 8 друкованих видань в Аусбурзький державній і міській бібліотеці, Баварській державній бібліотеці (Мюнхен), міській книгозбірні Бамберга, Лейпцизькій університетській бібліотеці, університетській бібліотеці Майнца, Британській бібліотеці (Лондон), Цюриській державній бібліотеці, Російській державній бібліотеці (Москва).

Вони переповненні легендами і вигадками (дракони і однороги, Олександрійський маяк з дзеркалом для бачення узбережжя Кіпру, 1500 башт Константинополя, 1,5 млн населення Каїра), біблейські міфи поєднано з описом історичних подій (хрестовий похід Сигізмунда Люксембурга, походи османського султана Базида I, аміра Тамерлана, події після смерті останнього), традицій і звичаїв різних народів, зокрема Курбан-байрам і Ураза-байрам (у автора «Великодень» і «другий Великодень» відповідно). Дається опис ремесел, зокрема районів виготовлення шовку, шляхи його транспортування через Кафу до Італії. Є розділи, що своєю формою нагадують щоденник.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. “Ein wunderbarliche unnd kurztweylige Histori, wie Schildtberger, eyner auß der stadt München, in Bayren, von den Türcken gefangen, in die Heydenschafft defüret, unnd wider heim kommen”

Література

Енциклопедії

Інше

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.