Йоганн V фон Валленроде

Йоганн V фон Валленроде (нім. Johannes von Wallenrode; 1370 — 28 травня 1419) — 12-й архієпископ Ризький в 1393—1418 роках.

Йоганн V фон Валленроде
Народився 1370[1]
Бад-Бернек, Байройт, Верхня Франконія, Баварія
Помер 1419[1]
Alkend, Тонгерен, Лімбург, Бельгія
Країна Німеччина
Діяльність дипломат
Знання мов німецька
Посада католицький архієпископd, католицький єпископ, diocesan bishopd і князь-єпископ
Конфесія Католицька церква[2]

Життєпис

Походив з німецького шляхетського роду Валленроде з Верхньої Франконії. Народився 1370 року у м. Вассеркноден. Своїй початковій кар'єрі завдячує братові Конраду, який зрештою 1391 року став великим магістром Тевтонського ордену. Останній почав діяти спільно з ландмейстером лівонським Веннемаром фон Брюггенеєм щодо послаблення Ризького архієпископа. Для цього 1393 року завдяки пожертві в 11 500 золотих флоринів папі римському Боніфацію IX архієпископа Йоганна IV фон Зінтена було зміщено з посади, а новим головою Ризької єпархії став Йоганн фон Валленроде. Невдовзі після цього він став також членом Лівонського ордену.

Згодом Йоганн V не суперечив лівонським ландмейстерам, щедро фінансуючи їхню загарбницьку політику проти Литви. Архієпископ також постійно здійснював поїздки з метою заручитися підтримкою впливових католицьких ієрархів для початку військових дій проти Великого князівства Литовського і його союзників. Налагодив гарні стосунки з Рупрехтом Віттельсбахом, королем Німеччини.

1396 року не підтримав виступив Дітріха III фон Дамерау, єпископа Дерпстського, проти Лівонського ордену. 1397 року прийняв рішення зборів у Данцигу, де ризький капітул повинен був стати членом Ордену.

Подальші спроби Йоганна V фон Валленроде зберегти самостійність Ризької єпархії були невдалими. Тому з 1405 року він дедалі частіше перебував за межами Лівонії.

1410 року папа римський Григорій XII призначив Йоганна V уповноваженим в Німеччині та навколишніх країнах. Значну увагу приділяв наданню допомоги Тевтонському ордену, який зазнав відчутної поразки в битві під Грюнвальдом. 1411 року намагався замирити Орден та Польщу, але без особливого успіху.

1412 року стає радником імператора Сигізмунда Люксембурга. 1414 року Йоганн V фон Валленроде як представник Івана XXIII прибув на Констанцький собор. Тут став одним з ієрархій, що зробили значний внесок для ліквідації Великої схизми. Водночас Валленроде виступив із засудженням ідей Джон Вікліфа та підтримав страту Яна Гуса. У 1416 року вступив у суперечку з Лівонським орденом щодо сюзеренітету над Ригою.

За успішні дії на соборі 1418 року папа римський Мартин V призначив Валленроде єпископом Льєзьким (як Жана VII). Протягом нетривалого часу повернув колишні привілеї магістрату Льєжа, поліпшив адміністративне та господарське управління єпархією. Втім помер вже 1419 року в Алкені (поблизу Льєжа).

Джерела
  • Wilhelm Lenz: Johann V. von Wallenrode. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 10, Duncker & Humblot, Berlin 1974, ISBN 3-428-00191-5, S. 520
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #137413076 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.