Казінік Михайло Семенович

Миха́йло Семе́нович Казі́нік (нар. 13 листопада 1951(19511113)) — білоруський і шведський скрипаль, музикознавець, публіцист, лектор, педагог[1][2] і популяризатор класичної музики єврейського походження.

Казінік Михайло Семенович

Михайло Казінік у 2017
Основна інформація
Дата народження 13 листопада 1951(1951-11-13) (70 років)
Місце народження Ленінград
Громадянство  СРСР →  Білорусь →  Швеція
Національність єврей
Професія музикант, музикознавець, публіцист
Освіта Вітебське музичне училище, Білоруська державна консерваторія
Інструменти скрипка, фортепіано
Жанри класична музика
kazinik.ru

Біографія

Михайло Казінік народився 13 листопада 1951 року у Ленінграді, у сім'ї гірничого інженера Семена Михайловича Казініка, уродженця білоруського села Черея (тепер — Чашницького району Вітебської області Білорусі), та Белли Григорівни Левіної, уроджениці білоруського міста Чашники (тепер — Вітебської області Білорусі).

У 1953 році сім'я переїхала до Вітебська. У 1958 році Михайло вступив у Вітебську музичну школу № 1 по класу скрипки. У 1960 — отримав Першу премію на конкурсі молодих виконавців у Вітебську.

У 1968 році продовжив навчання у Вітебському музичному училищі. У 1970 — вступив до Білоруської державної консерваторії в Мінську, яку закінчив у 1975 році в класі професора Михайла Гольдштейна. У 1970 році отримав Першу премію на міжнародному конкурсі Міністерства культури Білорусі, присвяченому 200-річчю від дня народження Бетховена. Конкурс проводився для студентів консерваторій Східної Європи в рамках міжнародної конференції, присвяченої творчості Бетховена.

Паралельно з навчанням в консерваторії, з 1971 по 1975 рік, брав уроки у професора Михайла Ваймана в Петербурзькій консерваторії.

У 1975 році у Вітебську у Михайла Казініка народився син Борис.

По закінченню консерваторії отримав направлення в Мінську філармонію. З 1975 по 1990 рік їздив з лекціями і абонементними серіями лекцій-концертів по Радянському Союзу, включаючи Мінськ, Вітебськ, Гродно, Київ, Суми, Кіровоград, Каунас, Кострому, Краснодар, Сочі, Москву.

У 1986 році Всесоюзне музичне товариство під головуванням Ірини Архипової присвоїло Казініку звання музикознавець вищої категорії.

У 1991 році отримав шведське громадянство, переїхав до Стокгольму.

У 1993 почав багаторічну співпрацю з режисером Юрієм Ледерманом. З 1993 по 2004 рік вони поставили декілька спектаклів в Стокгольмі, в тому числі «Моцарт проти Сальєрі», «Замість Чайки», «Простір «Кармен», «Простір Маски», «Записки божевільного», «Государ» та інші.

З 2004 по 2007 рік, спільно з російським режисером-документалістом Ігорем Шадханом та режисером Наталією Кугашовою, створив 64 фільми про значні явища музичного мистецтва. Вони вийшли в ефір на російському каналі ТВЦ.

З 2005 року — музичний експерт-співорганізатор Нобелівського концерту та коментатор телевізійної трансляції концерту на шведському телебаченні[3].

З 2007 року — автор і ведучий музичних програм на російських радіостанціях «Орфей» та «Серебряный дождь».

З 2010 року — віце-президент Міжнародної асоціації письменників і публіцистів.

З 2012 року — ведучий авторської програми «Ноти, які змінили світ» на російському телеканалі «Дождь» та музичної програми на радіо «Голос Росії».

У 2012 році став Почесним членом Слов'янської академії літератури і мистецтв (Болгарія) та Почесним доктором RISEBA — Ризької міжнародної школи економіки.

Переконання

Публікації

Книги
  • Тайны гениев. — 4-е изд. — М.: Легейн, 2010. — 304 с. — ISBN 978-5-91491-025-6.
  • Тайны гениев-2 или Волновые пути к музыке. — М.: Динатон, 2010. — 219 с. — ISBN 978-5-91751-004-0.
  • Приобщение. Слово. Музыка. Жизнь. — М.: Дельфис, 2014. — 216 с. — ISBN 978-5-93366-030-9.
  • Буравчик в стране Света. — М.: Бослен, 2015. — 160 с. — ISBN 978-5-91187-225-0.

Статті
  • Нужны активные поиски (О проблемах лекторской работы) // Советская музыка. — 1985. — № 8. — С. 71-73.
  • Специалисты, отзовитесь! (О проблемах музыкальных жанров) // Советская музыка. — 1985. — № 11. — С. 77.
  • Ребенок и музыка (О музыкальном воспитании младших школьников) // Музыка в школе. — 1986. — № 1. — С. 36-39.
  • Я — на нашей планете…: [Беседа] / Вела Шлихтина Ю. // Музыкальная академия. — 1996. — N 3-4. — С. 132—136.
  • Королева Т. П. Музыка для всех: диалог о ключевых проблемах музыкального просвещения и воспитания / Т. П. Королева, М. С. Казиник // Столичное образование сегодня. Мн. — 2006. — № 5. — С. 16-32.
  • Нашу публику я люблю больше [Текст] / М. Казиник; беседовала О. Русанова // Музыкальная жизнь. — 2015. — № 3. — С. 48-49.

Примітки
  1. Михайло Казінік: Учитель має жартувати кожні 10 хвилин — освітній блог | «Освіторія». Освіторія (укр.). Процитовано 15 липня 2021.
  2. Скрипаль і педагог Михайло Казінік представить у Києві інноваційну модель навчання - новини освіти | «Освіторія». Освіторія (укр.). Процитовано 15 липня 2021.
  3. TV4 visar nyinspelad Nobelkonsert från Stockholms Konserthus (швед.). TV4 Group. 16 грудня 2005. Процитовано 22 січня 2016.

Посилання
  • Виступ в Києві в креативному просторі mOre

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.