Кай Каррі-Ліндал

Кай Каррі-Ліндал (швед. Kai Curry-Lindahl; 10 травня 1917, Стокгольм, Швеція — 5 грудня 1990, Стокгольм) — шведський зоолог, вчений, професор, автор серії книг, природоохоронний діяч. Багато років активно співпрацював з міжнародними природоохоронними організаціями ЮНЕСКО, МСОП, ЮНЕП та ін.

Кай Каррі-Ліндал
швед. Kai Curry-Lindahl
Фотографія Кая Каррі-Ліндала з енциколопедичної статті Шведського авторського словника[1].
Народився 10 травня 1917(1917-05-10)
Стокгольм, Швеція
Помер 5 грудня 1990(1990-12-05) (73 роки)
Поховання Північний цвинтар (Стокгольм)[2]
Громадянство  Швеція
Діяльність вчений, зоолог, еколог, природоохоронний діяч
Нагороди Орден Золотого Ковчега, Орден Полярної зірки, Велика золота медаль ім. І. Ж. Сент-Ілера

Життєпис
Національний природній заповідник Німба

Народився 10 травня 1917 року в Стокгольмі. Закінчив університет в Уппсалі. Вже перші роботи Каррі-Ліндала, коли він був співробітником Шведської королівської академії наук, продемонстрували широкий діапазон його інтересів, пов'язаних в першу чергу з фауною[3]. Одна з його перших робіт була присвячена дослідженню пугача (Bubo bubo)[4]. 1950 року працював у журналі «Sveriges Natur», виданні Шведського товариства охорони природи. 1953 року Каррі-Ліндал був призначений директором відділу природознавства в Скандинавському музеї в Стокгольмі. В тому ж році він очолює природознавчий відділ іншого відомого шведського музею — музею під відкритим небом Скансен, де пропрацював до 1974 року. З 1957 по 1969 рік редагував наукове видання «Acta Vertebratica».

1962 року Каррі-Ліндал ініціював створення дослідницької екологічної лабораторії (англ. The Nimba Research Laboratory) горі Німба, що розташована в Західній Африці на стику трьох країн, Ліберії, Кот-д'Івуару та Гвінеї. Лабораторія пропрацювала з 1963 року до 1980-х років під егідою Комітету з дослідження Німби (англ. IUCN Nimba Research Committee), який очолював Каррі-Ліндал. Після численнних досліджень природи Німби він лобіював створення національного природного заповіднику Німба[5].

1969 року Каррі-Ліндал ініціював впровадження термінової програми збереження дикої природи в Ліберії[6].

Кай Каррі-Ліндаль активно співпрацював з організаціями ООН, ЮНЕСКО та ЮНЕП. Як консультант працював в штаб-квартирі Програми ООН з навколишнього середовища ЮНЕП у Найробі, був радником уряду Швеції з екологічних питань, членом Виконавчої ради Міжнародного союзу охорони природи (МСОП). Співпрацював з Міжнародною радою з охорони птахів (англ. BirdLife International), Fauna & Flora International (FFI), Американським орнітологічним товариством (англ. American Ornithological Society; AOS), Міжнародним бюро досліджень водоплавних птахів (англ. Wetlands International), Всесвітнім фондом дикої природи (WWF) та іншими організаціями.

Читав курси лекцій з охорони природи в Стокгольмському університеті з 1966 по 1969 рік, працював у Смітсонівському інституті[3]. Брав участь як спеціальний консультант ЮНЕСКО у Міжурядовій конференції експертів із наукових основ раціонального використання та збереження ресурсів біосфери, організованої ЮНЕСКО у вересні 1968 року.

Деякий час обіймав посаду заступника голови Комісії з виживання видів МСОП. З 1966 по 1972 рік працював заступником голови Міжнародної Комісії з національних парків Міжнародного союзу охорони природи (IUCN).

Тільки завдяки природному багатству людство змогло зберегти величезну перенаселеність.

— Кай Каррі-Ліндал, «Oryx»[7]

Як запрошений професор викладав у Каліфорнійському університеті в Берклі 1974 та 1983 року, в Гвельфському університеті в Онтаріо 1974 та 1978 року[8].

У липні 1988 року переніс інсульт, але одужав і продовжив писати мемуари та завершувати рукописи, що накопичилися під час його експедицій. Кай Каррі-Ліндал не полишав наукової і письменницької діяльності аж до своєї смерті 5 грудня 1990 року. Похований на північному кладовищі столиці країни, місті Стокгольм.

Родина

З 1947 року був одружений з Анною ван дер Воордт (1925—2018)[9]. У шлюбі в них народилося троє дітей: дві доньки Бріґітте і Едіт та син Робін[8].

Кай був привабливою, товариською, веселою особистістю. Говорив англійською, французькою та німецькою мовами. Він багато подорожував і мав надзвичайні енциклопедичні знання з дикої природи та її збереження в усьому світі.

— Річард Фітер, природознавець[4].

Наукові і науково-популярні праці

Письмовий спадок Каррі-Ліндала складається з 57 книг, більш ніж 600 наукових статей і понад 100 дописів на тему птахів та інших хребетних тварин, зоогеографії, екології, охорони природи, національних парків та ін. Книги автора перекладені декількома європейськими мовами та опубліковані в різних країнах[10]. Кай Каррі-Ліндал досліджував всі природні зони Європи, довгий час працював в Італії, Іспанії, Бельгії й Франції, вивчаючи міграцію птахів. Його дослідження також були присвячені питанням популяційної динаміки всіх груп наземних хребетних тварин Арктики й Субарктики. Вивчав зимівлю птахів в Африці. Багато часу Кай Каррі-Ліндал присвятив дослідженню тварин Конго, працював у Танзанії, Кенії, Уганді, Руанді та інших країнах Африки. Окрім цього брав активну участь у зоологічних дослідженнях Канади, Австралії й Південно-Східної Азії.

Основні праці:

  • Curry-Lindahl, Kai Animals and humans in the Swedish countryside, 1955, Stockholm
  • Curry-Lindahl, Kai Some animal species distribution — Animal Geography, 1957, Stockholm
  • Curry-Lindahl, Kai Forests and animals, 1961, Stockholm
  • Curry-Lindahl, Kai. Europe : a natural history. — N. Y. : Random House, 1964. — 300 с. — (The Continents we live on) — книга присвячена західній частині материка Євразія — Європі. Написана відомим шведським зоологом, що багато років працював експертом ЮНЕП. Автор у своїй праці розгортає широку панораму первозданних природних ландшафтів Європи, лісів, степів, річок, озер, а також клімату, рослинності і тваринного світу. Показана роль людини в перетворенні образу природи, те як антропогенні фактори привели до корінної зміни природних ландшафтів Європи[11].
  • Curry-Lindahl, Kai Conservation for Survival: An Ecological Strategy, New York, 1972
  • Curry-Lindahl, Kai Lemming — a artmonografi, 1975, Bonnier, Stockholm, ISBN 91-0-039966-3
  • Curry-Lindahl, Kai The endangered animals worldwide, 1982, Stockholm
  • Curry-Lindahl, Kai The Future Of The Cairngorms, 1982, North East Mountains Trust with Adam Watson & R Drennan-Watson
  • Curry-Lindahl, Kai Our fish, 1985, Stockholm
  • Curry-Lindahl, Kai Mammals, amphibians & reptiles, 1988, Stockholm
  • Curry-Lindahl, Kai Tropical mountains, 1953, Stockholm
  • Curry-Lindahl, Kai, Colston, Peter R. The birds of Mount Nimba, Liberia ISBN 0-565-00982-6 British Museum (Natural History) 1986.

Нагороди і відзнаки

Кай Каррі-Ліндал за свої здобутки в досліджуваній області був заслужено відмічений рядом нагород:

  • Орден Золотого Ковчега,
  • Орден Леопольда (Бельгія),
  • Велика золота медаль імені І. Ж. Сент-Ілера,
  • Срібна медаль Шведської академії наук[3].

Премія імені Кая Каррі-Ліндала

Міжнародні премія імені Кая Каррі-Ліндала присуджується за досягнення у сфері біологічної безпеки. Обирає номінантів преміальний комітет організації Товариства водоплавних птахів, що є членом Орнітологічної ради. Лауреатами премії Каррі-Ліндала в різний час були: Джоанна Бюргер (2016), Хайнц Гафнер і Джеймс Кушлан (2003), Джеймс Генкок (1996), Люк Гоффман (1994), Девід Вінгейт (1993)[10].

Примітки
  1. Bengt Åhlén. Svenskt författarlexikon, 1951-1955. — Stockholm : Raben & Sjögren, 1959. — С. 75. (швед.). Raben & Sjögren.[недоступне посилання з липня 2019]
  2. Curry-Lindahl, KAI — Svenska gravar.
  3. Карри-Линдал К., 1981.
  4. Fitter R. Obituaries: Kai Curry-Lindahl (англ.). IBIS 1-54: 89-90.
  5. Robinson P. History of faunal research in Liberia (англ.). Sapo Conservation Centre.
  6. Ramsey А., Robinson P. A History of Liberian Conservation (англ.). Sapo Conservation Centre.
  7. Can modern man and wildlife co-exist? // New Scientist. — 1979. — Vol.84. — c. 632. — ISSN 0028-6664. (англ.). Reed Business Information.
  8. Swanson G. A. In memoriam : Kai Curry-Lindahl, 1917-1990 // The Auk . — 1991. — Vol. 108. — C. 953-954. (англ.). University of California Press.[недоступне посилання з липня 2019]
  9. Vem är det : Svensk biografisk handbok — Stockholm. : P. A. Norstedt & Söners Förlag. — С. 182. (швед.). P. A. Norstedt & Söners Förlag.
  10. Kai Curry-Lindahl Award. — waterbirds.org. (англ.). The Waterbird Society.
  11. Рецензии на книгу «Континенты, на которых мы живем (комплект из 6 книг)» : [рос.]. — Дата звернення: 19 грудня 2017 року.

Література

Посилання


    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.