Кальників

Розташування

Розміщене недалеко від кордону з Україною. Село розташоване за 4 км північний схід від Стібно, за 23 км на північний схід від Перемишля та 73 км на схід від Ряшева[2].

Історія

Перша згадка про село датується 1378 роком, коли згадується церква Успіння Богородиці в селі.[3]

У 1880 р. село належало до Мостиського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 1287 жителів, з них більшість греко-католиків, крім 100 римо-католиків. Місцева греко-католицька парафія належала до Яворівського деканату Перемишльської єпархії.[4]

У 1939 році в селі проживало 2060 мешканців, з них 1840 українців-грекокатоликів, 90 українців-римокатоликів, 90 поляків і 40 євреїв[5]. Село входило до ґміни Малнув Мостиського повіту Львівського воєводства. Греко-католицька парафія належала до Краковецького деканату Перемишльської єпархії.

Наприкінці вересня 1939 р. село зайняла Червона армія. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області[6], а 17 січня 1940 року — до Мостиського району. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село було окуповане німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом, а в березні 1945 року село зі складу Дрогобицької області передано Польщі. Кільканадцять родин українців добровільно-примусово виселили в СРСР. Кількадесят українців у 1947 р. депортовано на понімецькі землі[7]. Решту українців від депортації врятував місцевий ксьондз, який видав їм римо-католицькі метрики.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Церква
Дзвіниця

Вперше церква Успіння Богородиці в селі згадується в 1378 р.

У 1882 р. збудували муровану церкву з дерев’яною дзвіницею поруч (дзвіниця збереглася досі).

Нинішня мурована церква Успіння Пресвятої Богородиці зведена в 1920 р. З 1947 р. до 1958 р. церква не використовувалась, поки не була передана Польській православній церкві.

Сучасність
Малопольський кінь

Приблизно третина жителів є православними, трохи менше греко-католиків. Тут є одна з найбільших громад українців у Польщі. Місцевий осередок Об'єднання українців у Польщі є найчисленнішим у країні. В кальниківській школі викладається українська мова. Періодично відбуваються свята фольклору.

Росте найбільший у Польщі ясен заввишки 29 м, обвід пня становить 756 см.

Кальників славиться розведенням коней малопольської породи.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 571 126 374 71
Жінки 600 142 309 149
Разом 1171 268 683 220

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кальників

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (пол.). 1 червня 2008.
  3. Akta grodskie i ziemskie z archiwum t. zw. bernardyńskiego… — Lwów, 1870. — Т. II. — s. 15-16, IX. (лат.), (пол.)
  4. Kalników // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 707. (пол.)
  5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 51.
  6. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)
  7. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Любачів
  8. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.