Каліпсо (судно)

Каліпсо у порту Ла-Рошель, 1999 рік

Судно збудоване як дерев'яний мінний тральщик Британських Королівських ВМС компанією «Ballard Marine Railway Company» (Сієтл, Вашингтон, США). Відносилося до класу кораблів BYMS — British Yard Minesweeper Mark 1 Class Motor Minesweeper. Закладене 12 серпня 1941 року під заводським номером BYMS-26, спущене на воду 21 березня 1942 року.

Мапа мандрів Каліпсо у 1951—1973 роках

Введене в дію в лютому 1943 року під назвою HMS J-826, прикомандироване до одного із загонів кораблів, що діяли у Середземному морі. Перекласифіковане як BYMS-2026 у 1944 році, перебудоване на заводі на Мальті, виключене зі списків флоту у 1947 році.

Після Другої світової війни працював поромом між Мальтою і островом Гоцо, перейменований на честь німфи Каліпсо (яка жила на вигаданому острові Огігія, що асоційованими у міфах з островом Гоцо)

Ірландський мільйонер і колишній член парламенту Томас Лоел Гіннес викупив Каліпсо у 1950 році і віддав у лізинг Ж.-І. Кусто за символічний франк у рік, попросивши при цьому дві речі: не розкривати його ім'я і не просити більше грошей.

Кусто переробив корабель на експедиційне судно для забезпечення дайвінгу, підводних зйомок і океанографічних досліджень. У тому числі було встановлено посадковий майданчик для вертольоту, наукове обладнання, відсік для підводного спостереження (3 м під ватерлінією), одно- і двомісні міні-підводні човни розробки Кусто («SP-350 Denise») та підводні мотоцикли.

11 січня 1996 року «Каліпсо» зіткнувся у Сінгапурській гавані з баржею і затонув.

Каліпсо у вересні 2007 року

Судно залишалося під водою 17 днів, після чого було піднято і відбуксироване до Франції. Після того, як воно провело деякий час в порту Марселя, у 1998 році, вже після смерті Кусто, його відбуксирували на атлантичне узбережжя Франції — у Морський музей Ла-Рошель. Тоді ж було заявлено про плани перетворення корабля на плавучий музей.

Далі пішла серія юридичних та інших перешкод для початку відновлювальних і консерваційних робіт. Ходили чутки про продаж Каліпсо круїзній компанії «Carnival Cruise Lines» за символічну ціну в 1 євро. Компанія навіть заявила про плани виділення 1,3 млн доларів на відновлення судна і перебазування музею на Багами.[1]

На кінець 2006 року судно втратило все обладнання зі своїх верхніх палуб.

Дружині Жака Кусто Франсін Кусто вдалося організувати початок відновлення судна. 11 жовтня 2007 року корабель перебазували у затоку містечка Конкарно французького департаменту Фіністер. Відновлювальні роботи будуть проведені на заводі Піріу (Piriou Shipyard), судно буде перетворено в експонат музею.[2]

За інформацією отриманою від Асоціації Кусто 15 лютого 2009 року Франсін Кусто (вдова Жака-Іва Кусто) отримала двигуни Volvo Penta для «Каліпсо», корабель знаходився в цей час на верфі «Concarneau».[3] Корабель планується переорієнтувати як плавучу освітню виставку для навчання нирців за програмою, підготовленою Асоціацією Кусто. Для цього будуть відновлені одно- і двомісні міні-субмарини, підводні скутери, акваланги, костюми для нирців, камери та інше обладнання, яке використовувалося в експедиціях.[4]

Планувалося, що «Каліпсо» буде відновлений до сторіччя з дня народження Жака-Іва Кусто 11 червня 2010 року[5], проте цим планам не судилось збутися.

У березні 2015 року, після довгої судової тяганини, французький суд зобов'язав Франсін Кусто оплатити заборгованість у € 273000 перед ремонтниками, інакше верфі буде дозволено продати судно. 6 січня 2016 року Команда Кусто заявила, що конфлікт вдалось залагодити.[6]

SP-350 Denise

• Calypso page from the Cousteau Society.
• BYMS-26
• WWII Construction Records Yard Minesweepers (YMS)
• Miquel Pontes — «El Calypso: Historia de un mito» in Aquanet 67, 2005 (.PDF file)
• Chantiers Piriou, restoration of the Calypso
• Passion Calypso, including history and photos of the ship's restoration (in French)