Кам'янка-Дніпровська

Ка́м'янка-Дніпро́вська — місто в Василівському районі Запорізької області.

Кам'янка-Дніпровська
Герб Кам'янки-Дніпровської Прапор Кам'янки-Дніпровської
Основні дані
Країна  Україна
Область Запорізька область
Район Василівський район
Код КОАТУУ: 2322410100
Засноване 1786 р. як Мала Знам'янка
Статус міста з 1957 року
Населення 12 638 (01.01.2019)[1]
Площа 20.65 км²
Густота населення 612 осіб/км²
Поштові індекси 71300—309
Телефонний код +380-6138
Координати 47°27′46″ пн. ш. 34°25′22″ сх. д.
Висота над рівнем моря 15 м
Водойма Каховське водосховище, Білозерський лиман, р. Білозерка
День міста 21 вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Нікополь
До станції 8 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 84 км
 - автошляхами 132 км
До Києва
 - залізницею 546 км
 - автошляхами 646 км
Міська влада
Адреса 71300, м. Кам'янка-Дніпровська, вул. Каховська, 98
Міський голова Антоненко Володимир Володимирович

Кам'янка-Дніпровська у Вікісховищі

Карта
Кам'янка-Дніпровська
Кам'янка-Дніпровська

Засноване 1786 року. Колишні назви Мала Знам'янка (1786), Кам'янка-на-Дніпрі (1920), Кам'янка-Дніпровська — з 1944 р.

Географія

Місто Кам'янка-Дніпровська розташоване на кордоні трьох областей — Запорізької, Херсонської та Дніпропетровської. На території Кам'янсько-Дніпровського району. Знаходиться на лівому березі Каховського водосховища, у місці впадання в нього річки Білозерка, яка біля міста утворює Білозерський лиман. Через місто проходить автомобільна дорога Т 0805.

Зі східного боку розташоване місто Енергодар (Запорізька АЕС), у північному напрямку на протилежному березі Каховського водосховища місто Нікополь (Дніпропетровська область), з яким існує поромна переправа[2], у західному напрямку, вздовж р. Дніпро за 90 км — м. Нова Каховка, за 200 км м. Херсон. Відстань до облцентру становить 132 км і проходить автошляхом Р37 та E105.

Ландшафт - рівнинний, степовий.

Історія

До виникнення міста

Територія, де розташоване сучасне місто, була заселена в найдавніші часи, про що свідчать залишки поселення доби бронзи (II—І тисячоліття до н. е.).

У першій половині IV століття до н. е. одному з скіфських царів Атею вдалося зосередити в своїх руках верховну владу і утворити на західних кордонах Великої Скіфії у Північному Причорномор'ї велику державу. Страбон писав: «Атей, що воював з Філіппом, сином Амінти, здається, панував над більшістю тутешніх варварів». Столицею царства Атея очевидно було поселення біля міста Кам'янка-Дніпровська і села Велика Знам'янка у Запорізькій області Кам'янське городище. З боку степу поселення захищалося земляним валом і ровом, з інших сторін були круті дніпровські кручі i Білозерський лиман. Городище було розкопано в 1900 році Д. Я. Сердюковим — місцевим вчителем, а в 30-х і 40-х роках XX століття Б. М. Граковим.

З пам'ятками осілості Кам'янського регіону пов'язані великі кургани могильники Мамай-гора, Солоха (могила) з групою курганів, Ільїнські, Знам'янські та інші могильники.

Кам'яний Затон

Раніше, до спорудження Каховського водоймища, гранітні масиви Приазовської височини поблизу Кам'янки-Дніпровської виходили на поверхню, утворюючи кам'янистий берег. Звідси виникла назва місцевості Кам'яний Затон і поселення — Кам'янка, яке виникло в останній чверті XVIII століття.

1696 з ініціативи Івана Мазепи та за наказом російського царя Петра І на лівому березі Дніпра була збудована Кам'янозатонська фортеця. Вона повинна була стати опорним пунктом для боротьби проти Османської імперії. Гарнізон фортеці налічував 6 тис. солдатів і офіцерів.

Наприкінці 18 ст. поблизу фортеці виникло с. Кам'янка. Після приєднання Північного Причорномор'я та Криму до Росії потреба у фортеці відпала, тому гарнізон було виведено, а сама фортеця поступово зруйнувалася.

Подальша історія

Під час селянської реформи 1861 року в селі, що стало волосним центром, налічувалось 500 дворів, де проживало 2,7 тис. чоловік.

Станом на 1886 рік у селі, центрі Кам'янської волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії, Мала Знам'янка (Кам'янка) мешкало 4411 осіб, налічувалось 803 двори, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, лісопильний завод, 2 рибних заводи, 10 лавок, 35 хлібних торгових магазини, 8 колесень, 4 бондарні, 5 майстерень, 3 лісові пристані, 2 постоялих двори, ренський погріб, 2 горілчаних склади, відбувалось 4 ярмарки на рік: сирної неділі, 29 червня, 8 вересня та 6 грудня, базар по понеділках[3].

Населення

Згідно з переписом населення 2001 р. 47.9% населення міста становили українці, 49.6% — росіяни, 0.7% — білоруси.

Зміни чисельності населення

19591979198920012016
13 841 17 935 17 906 15 522 13 185

Населення за рідною мовою (2001)

українська моваросійськавірменська
26,26 % 73,19 % 0,16 %

Економіка

  • Консервний завод.
  • Елеватор.
  • Річний порт.
  • Лісництво.
  • Комбікормовий завод.
  • Молокозавод.
  • Рибгосп.

Об'єкти соціальної сфери

Пам'ятки

Основна стаття Пам'ятки Кам'янки-Дніпровської

Пам'ятник «Слава помідору», встановлений в місті вдячними городянами шановному овочу. В даний час у м Кам'янка-Дніпровська більшість населення зайнята вирощуванням ранніх овочів для оптового продажу. Серед найбільш продаваних овочів томати, огірки, капуста, баклажани, кабачки, полуниця та ін. Перші помідори з'являються на ринках Кам'янки-Дніпровської на початку травня, а засіваються культури в теплицях в кінці січня, висаджуються під плівку в березні — квітні
  • В 1963 році в місті Кам'янка-Дніпровська у старому міському парку відкрито історико-археологічний музей, у якому знаходиться велика кількість експонатів, зібраних під час археологічних експедицій на Кам'янському городищі та Мамай-Горі. Основу експозиції становить колекція Інокентія Петровича Грязнова (813 експонатів). В даний час експозиція музею розташовується в п'яти залах. Частина будівлі музею — колишня церковна сторожка.
  • Пам'яткою світового значення є курганний могильник Мамай-Гора. Тут розташовані об'єкти: комплекс археологічних пам'яток Мамай-Гора, три поселення Скіфського часу. Щороку ця територія дає нові археологічні знахідки. Виявлені тут стародавні матеріали датуються епохою неоліту. На курганному могильнику досліджено 180 насипів. Загальна кількість поховань — понад 500. Встановлено, що могильник був створений в епоху ранньої бронзи та продовжував функціонувати майже до епохи середньовіччя[6]

Постаті

Джерела та література

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)
  2. Между Каменкой-Днепровской и Никополем через Каховское море начал курсировать «Морской экспресс» // Индустриалка, 18 квітня 2018 (рос.)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. «Учениця Кам'янсько-Дніпровської гімназії виграла комп'ютерний клас», замітка в «Мелітопольські відомості» .
  5. «Кам'янсько-Дніпровська дитяча музична школа відзначила 50-річний ювілей», замітка в «Мелітопольських відомостях».
  6. http://www.zabor.zp.ua/Turizm/oblast/kamenko_dneprovskij.htm


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.