Капустин Яр

3 червня 1947 року Постановою Ради Міністрів СРСР ЦК ВКП (б) № 2642–817 місцем дислокації нового ракетного полігону був визначений Капустін Яр, начальником полігону призначений генерал-майор Василь Іванович Вознюк. На майбутній полігон перші офіцери прибули 20 серпня 1947 року.

У вересні 1947 року з Німеччини прибула бригада особливого призначення генерал-майора О. Ф. Тверецького, потім два спецпотяги з устаткуванням, сформовані в Німеччині. На початок жовтня 1947 року, окрім бетонного випробувального стенду і бункера на 1-му майданчику, були побудовані стартовий майданчик з бункером, тимчасова технічна позиція, монтажний корпус; побудовано шосе і 20-кілометрову залізничну гілку, що сполучає полігон з головною магістраллю на Сталінград (Волгоград).

Будівництва житла на полігоні не велося аж до 1948 року, будівельники і випробувачі жили в наметах, землянках, тимчасових будівлях, а також квартировались в селянських хатах села Капустін Яр. Керівництво полігону проживало в спецпотягу. До 1 жовтня 1947 року Вознюк доповів керівництву про готовність полігону для проведення пусків ракет, 14 жовтня 1947 року на полігон прибула перша партія ракет Фау-2 (А-4).

18 жовтня 1947 року в 10:47 за київським часом зроблений перший старт балістичної ракети в СРСР. У період з 18 жовтня по 13 листопада 1947 року було запущено 11 ракет Фау-2, з яких 9 досягли мети (хоча і з великим відхиленням від заданої траєкторії) і 2 потерпіли аварію.

З 1947 по 1957 року Капустін Яр був єдиним місцем випробувань радянських балістичних ракет. На полігоні були проведені випробування ракет Р-1 (вересень — жовтень 1948 року, вересень — жовтень 1949 року), Р-2 (вересень — жовтень 1949 року), Р-5 (березень 1953), Р-12, Р-14, і т. д. У 1950-х роках для відпрацювання на полігоні ракет Р-1, Р-2 і Р-5 з'явилася необхідність у створенні техніки здатної здійснювати різного роду траєкторні вимірювання. Для цих цілей в НДІ-4 МО СРСР була розроблена концепція полігонного вимірювального комплексу (ПВК). Для вимірювальних пунктів (ВП) цього комплексу за завданням НДІ-4 почали створюватися телеметрична апаратура, станції траєкторних вимірювань, апаратура системи єдиного часу[1].

На полігоні Капустін Яр проходили пуски міжконтинентальної крилатої ракети «Буря» в 1957—1959 роках.

20 травня 1960 року на території Державного полігону був утворений Навчальний Центр Ракетних військ Сухопутних військ, в завдання якого входило формування бойової злагодженості створюваних ракетних частин, навчання і перепідготовка фахівців-ракетників, створення нормативних документів для усебічної бойової діяльності ракетних частин Сухопутних військ.

16 березня 1962 Капустін Яр став космодромом: був здійснений запуск супутника «Космос-1». Надалі з космодрому Капустін Яр стартували невеликі дослідницькі супутники, для запуску яких використовувалися ракета-носій легкого класу серії «Космос».

У подальші роки на полігоні випробовувалося і випробовується велика кількість різноманітних ракет малої і середньої дальності, крилатих ракет, комплексів і ракет ППО.

За відкритими даними, починаючи з 1950-х, на полігоні Капустін Яр проведено як мінімум 11 ядерних вибухів[2] (на висоті від 300 м до 5,5 км)сумарна потужність яких становить приблизно 65 атомних бомб, скинутих на Хіросіму. Окрім ядерних випробувань, в Капустином Яру було підірвано 24 тис. керованих ракет, випробувані 177 зразків військової техніки, знищені 619 ракет РСД-10.

У 1994 році до складу 4 ГЦП МО РФ увійшов випробувальний полігон військ Протиповітряної оборони. У жовтні 1998 роки 4 Державний Центральний полігон перетворений в 4 Державний Центральний Міжвидовий полігон. У 1998 році полігон «Сари-Шаган» (що знаходиться в південно-східному Казахстані і орендований Росією) був виведений із складу військ ППО і перепідпорядкований 4-у Державному Центральному Міжвидовому полігону[3]. У 1999 році на полігон «Капустін Яр» перебазовані російські війська з казахстанського полігону «Емба»[4].

Ранком 27 вересня 2007 р. на полігоні помер від серцевого нападу генеральний конструктор НПО «Алмаз» Олександр Леманський, керівник робіт по ЗРС З-400 «Тріумф» і по інших системах ППО і ПРО.

Росія в 2008 році здійснила 27 запусків ракет-носіїв, зберігши за собою перше місце у світі за кількістю пусків і перевершивши свій власний показник за 2007 рік. Більшість (19) з 27 запусків виконані з космодрому Байконур, шість — з космодрому Плесецьк (Архангельська область). По одному космічному старту здійснено з пускової бази «Ясний» (Оренбурзька область) і полігону Капустін Яр.[5].

1. Вознюк Василь Іванович, генерал-полковник артилерії (1946—1973)
2. Пичугін Юрій Олександрович, генерал-лейтенант (1973—1975)
3. Дегтяренко Павло Григорович, генерал-лейтенант (1975—1981)
4. Лопатін Микола Якович, генерал-майор (1981—1983)
5. Мазяркін Микола Васильович, генерал-лейтенант (1983—1991)
6. Тонких В'ячеслав Костянтинович, генерал-лейтенант (1991—1997)
7. Ющенко Валерій Піменович, генерал-лейтенант (1997—2000)
8. Перевозчіков Микола Іванович, генерал-лейтенант (2000—2006)
9. Мазуров Валерій Михайлович, генерал-лейтенант (2006—2010)
10. Корольов Михайло Ремович, генерал-майор (з 2010)

В. В. Кавелькина, М. А. Голов, И. В. Шумакова, А. А. Глушков, А. Б. Гордиенко, В. И. Шовкунов. «60 лет. Полигон Капустин Яр» 2006. —139с.

• Капустин Яр — історія полігона
• kapyar.ru — сайт полігона Капустин Яр
• Полігон Капустин Яр