Караваєв Володимир Опанасович (хірург)

Володимир Опанасович Караваєв
рос. Владимир Афанасьевич Караваев
Володимир Караваєв
Володимир Караваєв
Народився 8 (20) липня 1811(1811-07-20)
Вятка
Помер 3 (15) березня 1892(1892-03-15) (80 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Країна Російська імперія
Діяльність хірург
Alma mater Казанський університет
Галузь хірургія, офтальмологія
Заклад Київський університет Св. Володимира
Посада декан медичного факультету Київського університету
Звання професор
Ступінь доктор медицини
Нагороди
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Олександра Невського
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
 Караваєв Володимир Опанасович у Вікісховищі

Карава́єв Володи́мир Опана́сович (8 [20] липня 1811(18110720), Вятка — 3 [15] березня 1892) — дійсний таємний радник, доктор медицини (1838), заслужений ординарний професор. В 1841–1891 роках професор Київського університету, один з організаторів медичного факультету в Києві і перший його декан (1843–1847), почесний громадянин Києва.

Біографія

Володимир Караваєв народився 8 (20) липня 1811(18110720) року в місті Вятці в родині заможнього купця. Закінчив медичний факультет Казанського університету (1831). Працював у Дерпті під керівництвом Миколи Пирогова. У 1838 році захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора медицини на тему «Про травматичний флебіт». Засновник і керівник кафедри факультетської хірургічної клініки (1844–1882), понадштатний професор кафедри оперативної хірургії. Засновник першої в Російській імперії та в Україні клініки очних хвороб (Київ, 1844). Викладав оперативну і теоретичну хірургію, офтальмологію, енциклопедію та методологію медицини. Займався пластичною хірургією, оперативним лікуванням очних хвороб. Першим в Україні зробив операцію під ефірним наркозом (1847), першим у Росії зробив пункцію перикарда.

Засновник хірургічної школи. Учні: В. А. Мілліот, В. К. Курдюмов, В. С. Козловський, О. Т. Богаєвський та ін. Почесний громадянин Києва, почесний член Київського і Казанського університетів і багатьох медичних товариств.

Могила Володимира Караваєва

Помер 3 (15) березня 1892 року. Був похований з великими почестями на Байковому кладовищі (центральна алея, ділянка №1). Заупокійну літургію тапоховання здійснив Петро Лебединцев, протоєрей кафедрального собору Святого Володимира[1].

Пам'ять

Володимир Опанасович жив на Шулявській вулиці, яку в 1891 році до 50-річчя університетської діяльності професора, перейменували на його честь у Караваєвську (нині — вулиця Льва Толстого). Тоді ж назву Караваєвська отримала і нинішня площа Льва Толстого.

В хірургічній клініці Київського Національного медичного університету на бульварі Шевченка, 17 встановлено його бронзове погруддя.

З ім'ям Володимира Караваєва пов'язана назва історичної місцевості у Києві — Караваєві дачі. У середині XIX століття тут знаходився київський садовий «Деревинний розплідник», який в 1869 році був куплений професором. У 1873 році він приєднав до нього придбаний у Військовій гімназії (Кадетському корпусі), так звану «гімназичну земельну ділянку».

Після смерті Володимира Караваєва його дочка, Ольга Караваєва-Колчакова, розділила володіння (понад 30 га) на 238 ділянок і протягом 1903–1908 років розпродала їх.

На Караваєвих дачах жив повний тезко В. О. Караваєва — видатний український ентомолог професор Володимир Опанасович Караваєв (1864–1939),[2] директор Зоологічного музею УАН. За деякими даними він був онуком хірурга Караваєва[3].

Цікаво, що Караваєві дачі в Києві були також у місцевості Звіринець, одна з вулиць у цій місцевості мала назву Печерсько-Караваєвська.

Меморіальна дошка на честь Караваєва В. О. на фасаді головного корпусу Київського медичного університету ім. О. Богомольця, проспект Перемоги, 34).

Наукові праці
  • Оперативная хирургия / Лекции проф. В. Караваева. — 3-е изд. — К., 1873. (рос.)
  • Атлас к сочинению оперативной хирургии профессора В. А. Караваева. — К., 1886. (рос.)

Примітки
  1. Український медичний часопис
  2. ХайВей Караваевы Дачи, 18.05.2008
  3. starozhitnosti.kiev.ua. Архів оригіналу за 9 квітня 2009. Процитовано 30 березня 2010.

Посилання

Джерела
  • Михайлов С. С. В. А. Караваев: Жизнь и деятельность. 1811—1892. — Л., 1954. — 272 с. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.