Караваєв Володимир Опанасович (хірург)
Володимир Опанасович Караваєв | |
---|---|
рос. Владимир Афанасьевич Караваев | |
| |
Народився |
8 (20) липня 1811 Вятка |
Помер |
3 (15) березня 1892 (80 років) Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | хірург |
Alma mater | Казанський університет |
Галузь | хірургія, офтальмологія |
Заклад | Київський університет Св. Володимира |
Посада | декан медичного факультету Київського університету |
Звання | професор |
Ступінь | доктор медицини |
Нагороди | |
Караваєв Володимир Опанасович у Вікісховищі |
Карава́єв Володи́мир Опана́сович (8 [20] липня 1811, Вятка — 3 [15] березня 1892) — дійсний таємний радник, доктор медицини (1838), заслужений ординарний професор. В 1841–1891 роках професор Київського університету, один з організаторів медичного факультету в Києві і перший його декан (1843–1847), почесний громадянин Києва.
Біографія
Володимир Караваєв народився 8 (20) липня 1811 року в місті Вятці в родині заможнього купця. Закінчив медичний факультет Казанського університету (1831). Працював у Дерпті під керівництвом Миколи Пирогова. У 1838 році захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора медицини на тему «Про травматичний флебіт». Засновник і керівник кафедри факультетської хірургічної клініки (1844–1882), понадштатний професор кафедри оперативної хірургії. Засновник першої в Російській імперії та в Україні клініки очних хвороб (Київ, 1844). Викладав оперативну і теоретичну хірургію, офтальмологію, енциклопедію та методологію медицини. Займався пластичною хірургією, оперативним лікуванням очних хвороб. Першим в Україні зробив операцію під ефірним наркозом (1847), першим у Росії зробив пункцію перикарда.
Засновник хірургічної школи. Учні: В. А. Мілліот, В. К. Курдюмов, В. С. Козловський, О. Т. Богаєвський та ін. Почесний громадянин Києва, почесний член Київського і Казанського університетів і багатьох медичних товариств.
Помер 3 (15) березня 1892 року. Був похований з великими почестями на Байковому кладовищі (центральна алея, ділянка №1). Заупокійну літургію тапоховання здійснив Петро Лебединцев, протоєрей кафедрального собору Святого Володимира[1].
Пам'ять
Володимир Опанасович жив на Шулявській вулиці, яку в 1891 році до 50-річчя університетської діяльності професора, перейменували на його честь у Караваєвську (нині — вулиця Льва Толстого). Тоді ж назву Караваєвська отримала і нинішня площа Льва Толстого.
В хірургічній клініці Київського Національного медичного університету на бульварі Шевченка, 17 встановлено його бронзове погруддя.
З ім'ям Володимира Караваєва пов'язана назва історичної місцевості у Києві — Караваєві дачі. У середині XIX століття тут знаходився київський садовий «Деревинний розплідник», який в 1869 році був куплений професором. У 1873 році він приєднав до нього придбаний у Військовій гімназії (Кадетському корпусі), так звану «гімназичну земельну ділянку».
Після смерті Володимира Караваєва його дочка, Ольга Караваєва-Колчакова, розділила володіння (понад 30 га) на 238 ділянок і протягом 1903–1908 років розпродала їх.
На Караваєвих дачах жив повний тезко В. О. Караваєва — видатний український ентомолог професор Володимир Опанасович Караваєв (1864–1939),[2] директор Зоологічного музею УАН. За деякими даними він був онуком хірурга Караваєва[3].
Цікаво, що Караваєві дачі в Києві були також у місцевості Звіринець, одна з вулиць у цій місцевості мала назву Печерсько-Караваєвська.
Наукові праці
- Оперативная хирургия / Лекции проф. В. Караваева. — 3-е изд. — К., 1873. (рос.)
- Атлас к сочинению оперативной хирургии профессора В. А. Караваева. — К., 1886. (рос.)
Примітки
- Український медичний часопис
- ХайВей Караваевы Дачи, 18.05.2008
- starozhitnosti.kiev.ua. Архів оригіналу за 9 квітня 2009. Процитовано 30 березня 2010.
Посилання
Джерела
- Михайлов С. С. В. А. Караваев: Жизнь и деятельность. 1811—1892. — Л., 1954. — 272 с. (рос.)