Звіринець (Київ)
Звіри́нець — історична місцевість Києва між Печерськом, Видубичами, Теличкою і Чорною Горою. Простягається вздовж бульвару Дружби народів (кінцевої частини), вулиць Бастіонної, Звіринецької, Мічуріна, Старонаводницької.
| Звіринець Київ | ||||||
 Звіринець | ||||||
| Загальна інформація | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 50°24′50″ пн. ш. 30°33′13″ сх. д. | ||||||
| Країна |
 Україна | |||||
| Район | Печерський район | |||||
| Адмінодиниця | Київ | |||||
| Транспорт | ||||||
| Метрополітен |
 «Дружби народів» | |||||
| Зовнішні посилання: | ||||||
| У проєкті OpenStreetMap | ↑421866 ·R (Київ) | |||||
| Карта | ||||||
  Звіринець Звіринець (Київ) | ||||||
 Звіринець у Вікісховищі | ||||||
Відома з часів Київської Русі. Назва, ймовірно, походить від місця полювань київських князів на дикого звіра. Тут містився Красний двір — одна з княжих резиденцій. З 10 століття існували подібні до лаврських Звіринецькі печери (відкриті у 1880-х рр.), в яких діяв печерний монастир (зруйнований 1096—1097 половцями). Після монголо-татарської навали на 3віринці виникло однойменне поселення, що належало Видубицькому монастирю.
1810 — закладено Звіринецький форт.
З 19 століття існує Звіринецьке кладовище (в кінці вул. Верхньої).
1918 — внаслідок вибуху на артилерійських складах більшу частину колишньої забудови 3віринця зруйновано.[1]
Нині Звіринець став частиною Печерська (тобто Печерського району Києва), а тому назва «Звіринець» використовується лише шанувальниками київської історії. Досі існує Звіринецьке кладовище, Звіринецькі печери на вулиці Мічуріна та вулиця Звіринецька, яка до 1975 року була забудована одноповерховими приватними будинками, а 2008 року тут побудували елітарний будинок-хмарочос «Тріумф».
Частину території Звіринця займає Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка НАН України.