Карл Георг Бруніус

Карл Георг Бруніус (23 березня 1792, парафія Танум, Богуслен – 12 листопада 1869, Лунд) – шведський філолог-класик, архітектор та історик мистецтва.

Карл Георг Бруніус
швед. Carl Georg Brunius
Народився 23 березня 1792(1792-03-23)[1][2][3]
Q10690712?, Танум, Гетеборг і Богус (лен), Швеція[2][3]
Помер 12 листопада 1869(1869-11-12)[1][2][4] (77 років)
Lunds Cathedral Assemblyd, Швеція[2][4]
Поховання
Östra kyrkogården cemeteryd : 
Країна  Швеція
Діяльність антрополог, архітектор, священник, мистецтвознавець, археолог, класичний філолог
Заклад Лундський університет[2]
Членство Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей
Magnum opus Husie Churchd[2]
Батько Gomer Bruniusd[2]
Брати, сестри Niklas Johan Bruniusd і August Wilhelm Bruniusd
Надгробний камінь.
Титульний аркуш скандинавських старожитностей (1823).
Титульний аркуш найстарішої митрополичої церкви Північного регіону або Історико-архітектурний опис Лундського собору (1836).

Життєпис

Карл Георг Бруніус був сином пастора Гомера Бруніуса та Маріани Роде (1755–1839). Луїза Бруніус була його невісткою. Його брат Август Вільгельм був дідом актора Джона В., журналіста Акселя та письменника Августа Бруніуса.

Бруніус став студентом Лундського університету в 1803 і Уппсальського університету в 1811, магістр філософії в Лунді 1814, доцент грецької мови в 1815, доцента з цього предмета в 1820 і 1821, також римського красномовства і поезії. У 1824 він став наступником Есаяса Теґнера на посаді професора грецької мови. У 1847 був призначений парафіяльним священиком у пребендарському душпастирстві Стеві і Лакаланга в Лундській єпархії і того ж року став титулярним настоятелем. У 1853 обраний членом Академії наук, а в 1858 звільнений з посади почесного професора.

Бруніус рано став латинським поетом, частково завдяки метричним перекладам Аполлонія і Тіртея (в академічних дисертаціях), частково через "De diis arctois libri sex" (1822), свого роду скандинавську теогонію, яка, ймовірно, є найдовшою латинською поемою з усіх шведських диктатів. У 1857 опублікував свою "Poëmata, partim jam ante, partim nunc primum edita". Проте більшість свого часу Бруніус присвячував вивченню та практиці архітектури. Протягом 1833–1859 він керував реставраційними роботами в Лундському соборі (у якому здійснив сміливе піднесення склепу). Водночас під його керівництвом відбулася низка інших робіт: відбудова та розширення собору, будівництво старої будівлі бібліотеки в Лунді (1836–1839), інститут Стора Робі (1840), будівля музею та будинок єпископа в Лунді (1840–1844), шкільний будинок у Гельсінборзі (1844), церква Крістінегамна (1854–1857) та ін. Крім того, Бруніус виконував реставрацію кафедрального собору Векше (1849–1852) та кількох міських і сільських церков у Сконе, створював креслення нових церков, робив плани та відповідав за перебудову та нові будівлі в маєтках Сконе (замок Йордберга)., Совдеборг, Тролеголм. Бруніус також побудував свій власний будинок у Мортенсторґет у Лунді (Бруніусгусет, Кіліансгатан 17), який існує досі й зберіг великою мірою свій первісний вигляд завдяки ретельному ремонту.

Як архітектор-практик, Бруніус стояв більше на позиції аматора, ніж художника. Як фахівець-дослідник і письменник з давньої історії мистецтва Швеції, він отримав поважне ім'я. Вже в 1815–1817 Бруніус здійснив походи в Богуслен з археологічними інтересами. Результатами цього були опубліковані ним і Йоханом Густавом Лілєгреном «Скандинавські старожитності» (зі 100 плакатами, 1823 р.) і за рік до його смерті «Спроби пояснити наскельні різьблення». Серед його досить гідних творів історії мистецтва — "Найстаріша митрополія в скандинавських країнах" (1836; перероблене та розширене видання 1854), "Антикварна та архітектурна подорож Галландом, Богусленом, Далсландом, Вермландом та Вестерґетландом у 1838 році" (1839), "Гліммінґе. Будинок в Крістіанстаді і Сконе". 1844), "Historisk оch arkitektonisk beskrifning öfver Helsinborgs Kärna" (1845), "Skanes konsthistoria för medeltiden" (1850), "Konstanteckningar under en resa år 1849" (1851), "Оm renaissans- Eller barockstilen і Scane" (1856), "Konstanteckningar under en ferð do Bornholm år 1857" (1860) та "Історія мистецтва Готланда" (I-III 1864–1866).

Завдяки своїм ґрунтовним дослідженням, через його невтомну опозицію «стилю Ладу» в церквах і «зруйнованому ренесансу» в архітектурі того часу, а також через кілька власних будівельних компаній, особливо через церкву Крістінегамна, Бруніус привернув увагу до романського та готичного стилів і показав можливість їх відновлення як у церковній, так і в світській архітектурі Швеції. Бруніус похований в Östra kyrkogården в Лунді. Його надгробок — великий гранітний сонячний хрест із таким написом: «Qui quondam fuit hic opifex, Græcæque Professor Linguæ. Romanus quique poeta fuit. Et cui firma manent monumenta per oppida perque Rura ædes iacet hoc BRUNIUS in tumulo MDCCLXXXXII - MDCCCLXIX"

Будівництво церков Бруніусом

Церкви, побудовані або перебудовані Бруніусом (неповний список)

Бібліографія
  • Nordiska fornlemningar. Stockholm, Haeggström. 1-2.. Stockholm. 1819-1823. Libris 2399905  - Medförfattare: Johan Gustaf Liljegren.
  • Antiqvarisk och arkitektonisk resa genom Halland, Bohuslän, Dalsland, Wermland och Westergötland år 1838.. Lund. 2010. Libris 11882587. https://litteraturbanken.se/f%C3%B6rfattare/BruniusCG/titlar/AntiqvariskOchArkitektoniskResa/sida/5/faksimil/?om-boken 
  • Historisk och arkitektonisk beskrifning öfver Helsingborgs kärna.. Lund. 1845. Libris 1701256. http://runeberg.org/lundadom/ 
  • Skånes konsthistoria för medeltiden. Skånes historia och beskrifning. Lund: Gleerup. 1850. Libris 29223 
  • Konstanteckningar under en resa år 1849 från Lund om Linköping och Strengnäs till Fahlun och åter om Uppsala, Stockholm och Vexiö. Lund: Gleerup. 1851. Libris 1280952. http://runeberg.org/konstant/ 
  • Nordens äldsta metropolitankyrka, eller, historisk och arkitektonisk beskrifning öfver Lunds domkyrka (Omarb. och mycket tillökt uppl.). Lund: Gleerup. 1854. Libris 2831986 
  • Korta anteckningar på en genomresa af Blekinge till Kalmar 1854. Lund. 1859. Libris 194356 
  • Christinehamns nya kyrka. Stockholm. 1860. Libris 2580345 
  • Konstanteckningar under en resa till Bornholm år 1857. Lund. 1860. Libris 1589480 
  • Berättelse om förbättringar å Lunds domkyrka under sistförflutna tre årtionden.. Stockholm. 1861. Libris 1694152 
  • Gotlands konsthistoria. Lund: Berlingska. 1864-1866. Libris 740971. http://runeberg.org/gotlkonsth/ 
  • Försök till förklaringar öfver hällristningar. Lund: Gleerup. 1868. Libris 1579074. http://www.vastarvet.se/kulturvast_templates/Kultur_ArticlePageWide.aspx?id=48313. Läst 17 juli 2013  Архівовано серпень 17, 2010 на сайті Wayback Machine.
  • Erinran vid förslag till nytt vattentak å Lunds domkyrka.. Lund: Gleerup. 1869. Libris 1579073 

Примітки
  1. Arkitekter verksamma i Sverige — 2014.
  2. Carl Georg Brunius — 1917.
  3. Tanums kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/GLA/13545/C/3 (1767-1808), bildid: C0042444_00265, sida 507
  4. Lunds domkyrkoförsamlings kyrkoarkiv, Död- och begravningsböcker, SE/LLA/13254/F I/5 (1862-1877), bildid: 00106273_00176, sida 172

Джерела
  • Brunius, 1. Karl Georg i Nordisk familjebok (andra upplagan, 1905)

Література
  • Grandien, Bo (1974). Drömmen om medeltiden: Carl Georg Brunius som byggmästare och idéförmedlare = [A mediaeval vision] : [Carl Georg Brunius, architect and pioneer]. Nordiska museets handlingar, 0346-8585 ; 82. Stockholm. Libris 7603525. ISBN 91-7108-074-0 
  • Grandien, Bo (1971). Från latinskald till byggmästare: biografisk inledning till ett studium av Carl Georg Brunius som arkitekt, restaurator och konstvetenskaplig författare. Uppsala: Univ. Libris 10139605 
  • Green, Allan (1992). ”Carl Georg Brunius: en bohuslänning i Lund : till 200-årsminnet av hans födelse”. Bohuslän (Uddevalla : Bohusläns museum, 1979-) 1992 (14),: sid. 103-120 : ill.. ISSN 0348-937X. ISSN 0348-937X ISSN 0348-937X.  Libris 2879278
  • Gustafsson, Evald (1955). Tegnér, Brunius och Värends kyrkor. Växjö: [s.n.]. Libris 10376255 
  • Olén, Benkt (1962). ”C. G. Brunius och Blekinge”. Blekinge kyrkliga hembygdskalender 1962,: sid. 80-83.  Libris 11200588
  • Rognerød, Dag-Ivar (2009). ”Skyssferdens apostler: gjennom Båhuslän på historiske veier etter kirkebevarer Brunius og topografen Wilse”. Vikarvet 2008/2009,: sid. 29-47 : ill.. ISSN 0349-0351. ISSN 0349-0351 ISSN 0349-0351.  Libris 11640712
  • "Ett stilla klosterhus": C.G. Brunius och hans bostadshus i Lund : 1840-1990. Lund. 1990. Libris 1281121 
  • Rydbeck, O.: Carl Georg Brunius i Svenskt biografiskt lexikon (1926)
  • Strömberg, Inger (1997). ”Det medeltida idealet: Carl Georg Brunius verksamhet i skånska kyrkor”. Skånska kyrkor / redaktörer: Karin Bauman och Göran Hallberg (Kristianstad : Skånes hembygdsförb., 1997): sid. 125-129 : ill..  Libris 8195957
  • Wieselgren, Harald (1880). Ur vår samtid : femtio porträtt med nekrologer. Stockholm: Norstedt. sid. 14-18. Libris 1601618. http://runeberg.org/samtid/0026.html 


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.