Сильвестр Штадлер
Сильвестр Штадлер (нім. Sylvester Stadler; нар. 30 грудня 1910, Фонсдорф, Штирія — пом. 23 серпня 1995, Аугсбург) — німецький воєначальник, СС-бригадефюрер та генерал-майор Ваффен-СС часів Третього Рейху (1945). Один зі 160 кавалерів Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (6 травня 1945; №152).
Сильвестр Штадлер | |
---|---|
Sylvester Stadler | |
| |
Народження |
30 грудня 1910 Фонсдорф, Штирія |
Смерть |
23 серпня 1995 (84 роки) Аугсбург, Баварія |
Країна | Третій Рейх |
Приналежність | Ваффен-СС |
Вид збройних сил | Ваффен-СС |
Рід військ | мотопіхота, танкові війська |
Роки служби | 1912–1945 |
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини |
Член | СС |
Звання |
Бригадефюрер СС, генерал-майор військ СС |
Формування | 2-га танкова дивізія СС «Дас Райх» |
Командування |
4-й панцергренадерський полк СС «Фюрер» 14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина» 9-та танкова дивізія СС «Гогенштауфен» |
Війни / битви | |
Нагороди | |
Сильвестр Штадлер у Вікісховищі |
Біографія
Закінчив технічне училище, працював електриком.
Брав участь в нацистському русі в Австрії задовго до аншлюсу. 2 травня 1933 року вступив в СС (службове посвідчення №139 495), членом НСДАП ніколи не був.
В 1933 році переїхав до НІмеччини, де вступив у частини підсилення СС. В 1933 році закінчив юнкерське училище СС в Бад-Тельці і отримав звання унтерштурмфюрера СС. Командував взводом штандарту СС "Дойчланд".
У складі полку "Дойчланд" брав участь у Польській кампінї. А 1940 році переведений у полк СС "Фюрер", в складі якого брав участь у Французькій кампінії та перших боях на Східному фронті. 20 вересня 1941 року знову переведений у полк СС "Фюрер", командував 2-м батальйоном.
На початку 1942 року переведений в юнкерське училище СС у Бад-Тельці в якості інструктора.
З березня 1942 року знову призначений командиром 2-го батальйону полку СС "Фюрер". Відзначився у боях під Харковом та на Курській дузі.
В середині 1943 року призначений командиром 4-го моторизованого полку СС "Фюрер" у складі 2-ї моторизованої дивізії СС "Дас Райх".
Нагороди бригадефюрера СС Штадлера
- Німецький Олімпійський знак 2-го класу (1 вересня 1936)
- Йольський свічник СС (грудень 1936)
- Кільце «Мертва голова» (20 квітня 1937)
- Почесна шпага рейхсфюрера СС (1 грудня 1937)
- Спортивний знак СА в бронзі (1 грудня 1937)
- Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в бронзі (1 грудня 1937)
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
- Залізний хрест 2-го класу (25 вересня 1939)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному (16 червня 1940)
- Штурмовий піхотний знак в сріблі (21 червня 1940)
- Залізний хрест 1-го класу (27 червня 1940)
- Медаль «За вислугу років у СС» 4-го і 3-го (1 травня 1941) ступеня (8 років)
- Німецький хрест в золоті (21 квітня 1942)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (1942)
- 2 нарукавних знаки «За знищений танк» 2-го ступеня — за 2 знищених ворожих танки.
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
- Хрест (6 квітня 1943) — за заслуги в боях під Харковом.
- Дубове листя (16 вересня 1943; №303) — як командир моторизованого полку СС «Фюрер»
- Мечі (6 травня 1945; №152) — як командир 9-ї танкової дивізії СС «Гогенштауфен».
- Нагрудний знак ближнього бою в золоті (12 грудня 1943)
Військова кар'єра
- 2 травня 1933 — СС-анвертер
- 3 січня 1934 — СС-манн
- 20 квітня 1934 — СС-роттенфюрер
- 20 травня 1934 — СС-шарфюрер
- 20 квітня 1935 — СС-обершарфюрер
- 21 січня 1936 — СС-штандартенюнкер
- 25 лютого 1936 — СС-штандартеноберюнкер
- 20 квітня 1936 — СС-унтерштурмфюрер
- 12 вересня 1937 — СС-оберштурмфюрер
- 30 червня 1939 — СС-гауптштурмфюрер
- 1 вересня 1942 — СС-штурмбаннфюрер
- 20 квітня 1943 — СС-оберштурмбаннфюрер
- 30 січня 1944 — СС-штандартенфюрер
- 1 серпня 1944 — СС-оберфюрер
- 20 квітня 1945 — СС-бригадефюрер та генерал-майор Ваффен-СС
Див. також
Література
- Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Vienna, Austria: Selbstverlag Florian Berger. ISBN 978-3-9501307-0-6.
- Berger, Florian (2004). Ritterkreuzträger mit Nahkampfspange in Gold. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-3-X.
- Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtsteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.
- Krätschmer, Ernst-Günther (1999). Die Ritterkreuzträger der Waffen-SS. Coburg, Germany: Nation Europa Verlag. ISBN 978-3-920677-43-9.
- Patzwall, Klaus D.; Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941–1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 978-3-931533-45-8.
- Schaulen, Fritjof (2005). Eichenlaubträger 1940–1945 Zeitgeschichte in Farbe III Radusch — Zwernemann. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-22-X.
- Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
- Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939–1945 Band 2: L-Z [The Oak Leaves Bearers 1939–1945 Volume 2: L-Z]. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2300-9.
- Залесский К. А. Войска СС. Военная элита Третьего Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2009. — с.204-205
- Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.218, 700-701 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
Посилання
- Stadler, Sylvester. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 1 січня 2016. Процитовано 25 січня 2014. (нім.)
- Sylvester Stadler. на desertwar.net. (англ.)
- Stadler, Sylvester «Vestel» — нагороди бригаденфюрера Штадлера (англ.)
- ϟϟ-Sturmbannführer der Waffen-SS Stadler
- Stadler, Silvester