Карл Фридріх Целтер

Карл Фрідріх Целтер (нім. Carl Friedrich Zelter; 11 грудня 1758, Берлін15 травня 1832, Берлін) — німецький композитор та музичний педагог.

Карл Фридріх Целтер
нім. Carl Friedrich Zelter
Основна інформація
Дата народження 11 грудня 1758(1758-12-11)[1][2][…]
Місце народження Берлін, Королівство Пруссія[3][4]
Дата смерті 15 травня 1832(1832-05-15)[1][2][…] (73 роки)
Місце смерті Берлін, Королівство Пруссія[3][4]
Поховання Friedhof II der Sophiengemeinde Berlind
Громадянство Німеччина
Професії композитор, музикант, музичний педагог, диригент
Вчителі Carl Friedrich Christian Faschd
Відомі учні Джакомо Мейєрбер, Фелікс Мендельсон, Мендельсон Фанні[5] і Wilhelm Heiserd[6]
Жанри класична музика
 Файли у Вікісховищі

Життєпис

Син муляра, Целтер, оволодів ремеслом свого батька і в 1783 отримав професійний патент, що дозволяв йому отримати частку в підприємстві батька. Разом з тим Целтер самостійно вивчав музику, а з 1780 навчався у Карла Фрідріха Христіяна Фаша, засновника Співочої академії в Берліні (нім. Sing-Akademie zu Berlin). Після смерті вчителя в 1800 очолив академію, а в 1801 опублікував його біографію. Одночасно з 1791 грав у оркестрі Театру на Жандарменмаркт. У 1809 при Співочій академії Целтер заснував школу інструменталістів "Ripienschule" (від музичного терміна "ripieno"). У 1809 заснував перший у Берліні лідертафель, того ж року обраний професором Берлінської академії мистецтв.

Композиторська спадщина Целтера включає понад 200 пісень, у тому числі 75 на слова Йоганна Вольфганга фон Гете, з яким Целтер познайомився в 1802 і товаришував все життя. Крім того, Целтер написав концерт для альта з оркестром, низку фортепіанних творів, духовні та світські хорові роботи (у тому числі кантату "Der Mensch geht eine dunkle Strasse", 1811), театральну музику.

Целтер був одним із перших шанувальників і пропагандистів музики Йоганна Себастьяна Баха — це уподобання успадкував від Целтера його учень Фелікс Мендельсон, якого Целтер цінував з ранніх років. Інші студенти Целтера — Джакомо Мейєрбер, Отто Ніколаї, Генріх Дорн, Едвард Грель, брати Едвард і Юлій Ріци, флейтист і композитор Генріх Зусман, хормейстер, наступник Целтера як директора хорової академії, Карл Фрідріх Рунгенхаген, Карл Eбервейн, Фанні Мендельсон та інші.

Першою дружиною Целтера була Софія Елеонора Флеріке; через рік після її смерті, в 1796, він одружився зі співачкою (сопрано) Юлією Папріц (нім. Julie Pappritz; 17671806). Онук Целтера, Вільгельм Рінтель, син його доньки від першого шлюбу, у 1861 випустив том автобіографічних нотаток Целтера[7]. Стверджується також, що прямим нащадком Целтера є англійський скрипаль Деніел Хоуп[8].

Примітки

Література

  • Крейнина Ю. В. Цельтер К. Ф. // Музыкальная энциклопедия / под ред. Ю. В. Келдыша. — М. : Советская энциклопедия, Советский композитор, 1982. — Т. 6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.