Кассіопея (сузір'я)

Кассіопея займає 598,4 квадратних градуса і, отже, 1,451 % неба (25-е місце серед 88 сузір'їв)[1]. Кассіопея межує з Цефеєм на півночі й заході, Андромедою на півдні й заході, Персеєм на південному сході та Жирафою на сході, а також має короткий кордон з Ящіркою на заході.

Трилітерне скорочення для сузір'я, прийняте Міжнародним астрономічним союзом у 1922 році, — «Cas»[2].

Кассіопея містить астеризм, який формує образ сузір'я — W-астеризм. Він складається з найяскравіших зір: ε (Сегін), δ (Рукба), γ (Наві), α (Шедар) і β (Каф)[3], які утворюють фігуру, що нагадує латинську букву W.

Незвичайною змінною зірею є γ Кассіопеї. Це — новоподібна зоря, її яскравість змінюється від 1,6 ^m до 3^m.

Зоря ρ Кассіопеї належить до класу зір-супергігантів (вона в 40 разів масивніша і приблизно в 500 000 разів яскравіша від Сонця). Більшу частину часу її блиск незмінний і близький до 4^m. Але іноді настає спад блиску до 6,2^m, і тоді ρ Кассіопеї стає невидимою для неозброєного ока. Причиною зміни блиску є викиди газу, які призводять до послаблення її видимої яскравості.

ε Кассіопеї — подвійна зоря. Головний компонент — зоря (3,7^m), жовтуватий гігант, супутник (7,4^m) — червоний карлик із температурою поверхні, близькою до 3000 К. Обидві зорі обертаються навколо спільного центру мас із періодом 526 років. Вони перебувають порівняно близько від Сонця — на відстані 20 світлових років.

Жовта карликова зоря μ (5,3 ^m) визначна своїм дуже швидким пересуванням. Кожну секунду вона віддаляється майже на 100 км і зсувається в поперечному напрямку. За тисячоліття μ Кассіопеї долає на небосхилі відстань, удвічі більшу поперечника Місяця. Вперше у зоряні каталоги була занесена Тихо Браге.

Каппа Кассіопеї — блакитний надгігант спектрального типу BC0.7Ia, який у 302 тисячі разів яскравіший за Сонце і в 33 рази більший його діаметра. Це зоря, що втікає: вона рухається зі швидкістю близько 1100 кілометрів на секунду щодо своїх сусідів. Її магнітне поле й зоряний вітер створюють видиму ударну хвилю, яка рухається на відстані 4 світлових років попереду зорі, зіштовхуючись із розрідженим і зазвичай невидимим міжзоряним газом і пилом. Розміри фронту ударної хвилі величезні: близько 12 світлових років у довжину і 1,8 світлових років завширшки.

• Зоря Тихо Браге. 1572 року данський астроном Тихо Браге спостерігав раптову появу яскравої нової зорі в сузір'ї Кассіопеї, неподалік від κ Cas. Нова зоря поступово слабшала й перестала бути видимою через шістнадцять місяців. Сьогодні відомо, що це була наднова — один з останніх спалахів, що спостерігалися в галактиці Чумацький Шлях. Залишок наднової SN 1572, який розташований на відстані близько 7500 світлових років, має діаметр майже 20 світлових років.
• Кассіопея A — одне з найпотужніших джерел галактичного радіовипромінювання. Потік радіохвиль із цієї ділянки неба у багато разів потужніший радіовипромінювання зорі Тихо Браге. 1951 року на фотопластинах, чутливих до червоного світла, були зафіксовані клапті невеликої радіотуманності, пов'язаної з Кассіопея А. За швидкістю розширення туманності визначили, що її виникнення спричинив вибух, що стався близько 1667 року. На небі цей об'єкт розташований між β Кассіопеї і δ Цефея.

Серед інших цікавих об'єктів сузір'я:

• Розсіяні зоряні скупчення M52 (NGC 7654), M 103, NGC 457 і NGC 7789,
• Карликові еліптичні галактики NGC 147 і NGC 185 — супутники Туманності Андромеди,
• Дифузна туманність NGC 281
• Гігантська газова сфера — туманність Пузир (NGC 7635).

Сузір'я названо ім'ям Кассіопеї (грец. Кɑσσιοπειɑ) — міфічної давньогрецької дружини ефіопського царя Кефея, матері Андромеди. За однією з версій міфу, Кассіопея за свої хвастощі була прив'язана до крісла, сидячи на якому, приречена кружляти навколо Північного Полюса, перевертаючись головою донизу.^{[джерело?]}

Араби частину зір Кассіопеї називали «руками Плеяд».

В українській культурі сузір'я називали «Бороною»[4] або «Пасікою»[5].. Також «Пасікою» називали Малу Ведмедицю, за українськими народними джерелами відому як Малий Віз, або Пасіка. Сузір'я Малої Ведмедиці на зоряній карті 1699 р. І. Ф. Копієвського називається «МеншыиВоз» [29, с.148–149]. Ця назва пов'язана з астронімами Віз, Великий Віз, і досить поширена в народному вжитку. Однак, назва Пасіка семантично не пов'язується з жодною з назв Великої Ведмедиці[6].

Найкращі умови для спостережень Кассіопеї — листопаді-грудні. Видно на всій території України цілий рік. Якщо через ζ Великої Ведмедиці і Полярну зорю провести пряму лінію, вона вкаже на сузір'я Кассіопеї.

Велика Ведмедиця і Кассіопея — сузір'я, які в середніх широтах Північної півкулі ніколи не заходять, однак розташовані по різні боки від Полярної зорі (майже діаметрально протилежно). Коли перша опускається низько над горизонтом (восени-взимку ввечері), Кассіопея піднімається майже до зеніту, і навпаки.

• Якщо дивитися на Сонце з Альфа Центавра, однієї з найближчих до нас зір, то воно виявиться в Кассіопеї і буде видно як зоря 0,5 величини. Кассіопея в цьому випадку матиме форму /\/\/, з Сонцем неподалік від ε Кассіопеї^{[джерело?]}.
• У романі Стівена Кінга «Зелена миля» герой роману, Джон Коффі, називає сузір'я «Кассі — леді в кріслі-качалці», що є відображенням міфу в американському фольклорі^{[джерело?]}.
• У фільмі «Інтуїція» (2001) головний герой Джонатан (Джон К'юсак) розповідає міф про сузір'я дівчині на ім'я Сара (Кейт Бекінсейл).
• Радянський науково-фантастичний фільм-дилогія Москва — Кассіопея було знято кіностудією ім. Горького, .
• Кассіопея — назва фан-клубу південнокорейськоко гурту TVXQ.

• WIKISKY.ORG: Кассіопея
• Cassiopeia (ASTRONOMY) / Encyclopedia Britannica (англ.)
• Кассиопея (созвездие) / Galactic-name (рос.)

Список зір сузір'я Кассіопеї