Катюль Мендес

Катю́ль Менде́с (фр. Catulle Mendès; 22 травня 1841, Бордо 7 лютого 1909, Сен-Жермен-ан-Ле) — французький поет, прозаїк драматург. Один із чільних представників літературного угруповання «Парнас»

Катюль Мендес
фр. Catulle Mendès
Народився 22 травня 1841(1841-05-22)[1][2][…]
Бордо[3]
Помер 8 лютого 1909(1909-02-08)[4][5] (67 років)
Сен-Жермен-ан-Ле[3]
·залізнична аваріяd
Поховання цвинтар Монпарнас
Країна  Франція[6]
Діяльність письменник, поет, лібретист, драматург, прозаїк-романіст
Мова творів французька[4]
Роки активності з 1860
У шлюбі з Judith Gautierd і Jeanne Metted
Діти Jeanne Huguette Olga Mendèsd, Hélyonne Mendèsd і Marie Anne Claudine Mendèsd
Автограф
Нагороди

Prix Calmann-Lévyd (1904)

Prix Émile Augierd (1908)


 Катюль Мендес у Вікісховищі
 Роботи у  Вікіджерелах

Біографія

Мендес народився в єврейсько-португальській родині й провів своє дитинство та юність у Тулузі. 1859 року він приїхав до Парижа, де швидко став одним із протеже Теофіля Готьє . 1860 року він заснував «La Revue Fantaisiste», в якому зокрема працював Огюст де Вільє де Ліль-Адан . Першу збірку поезії «Філомела» Мендес опублікував 1863 року. Після поїздки до Німеччини він захопився композитором Ріхардом Вагнером.

Згодом Мендес приєднався до кола письменників навколо Шарля Леконта де Ліля, до якого входили Франсуа Коппе, Леон Діркс, Жозе-Марія де Ередіа та Теодор де Банвіль. Разом з парнасівцями Мендес опублікував декілька віршів в антології Le Parnasse contemporain, ініційованій Альфонсом Лемером .

Доньки Катюла Мендеса, Огюст Ренуар

1866 року Мендес одружився з Жудіт Готьє, дочкою Теофіла Готьє, але шлюб протривав недовго. З 1869 року Мендес жив цивільним шлюбом з композиторкою Оґюстою Олмес . У пари було п'ятеро дітей, проте 1886 року і цей шлюб розпався. Огюст Ренуар зобразив трьох дочок Мендеса на своїй картині Les filles de Catulle Mendès, яка зараз належить Музею мистецтв Метрополітен у Нью-Йорку. Нарешті Мендес одружився втретє з поетесою Жанною Метт.

Мендес помер у віці 67 років за нез'ясованих обставин. Його тіло було знайдене 7 лютого 1909 року в залізничному тунелі Сен-Жермен-ан-Ле. Вважається, що Мендес відчинив двері свого вагона, оскільки помилково вирішив, що потяг вже прибув на станцію.

Творчість

Великий доробок Катюла Мендеса сьогодні майже забутий. Мендеса вважають представником естетики fin de siècle, для якої була характерна вишукана і яскрава лексика. Критики свого часу звинувачували його у поверховості та слідування тодішніх мод. Його поезія позначена декаденським флером; її дуже цінував Верлен. Мендес також писав еротичні оповідання.

Твори

Поезія

  • Philoméla (1863) ;
  • Hespérus (1872) ;
  • Contes épiques (1872) ;
  • Poésies (1892) ;
  • Poésies nouvelles (1893) ;
  • Nouveaux Contes de Jadis (1893), Editeur Paul Ollendorff, Paris
  • Les plus jolies chansons du pays de France (dt.), chansons tendres, choisies / par Catulle Mendès. Paris: Plon (1899).

П'єси та оперні лібрето

  • La Part du roi (1872) ;
  • Les Frères d'armes (1873) ;
  • Justice (1877) ;
  • Les Mères ennemies (1882)
  • Le Capitaine Fracasse (1878) ;
  • Rodrigue et Chimène (1878), лібрето опери Клода Дебюссі;
  • Gwendoline (1886), лібрето опери Еммануеля Шабріє ;
  • La Femme de Tabarin (1887);
  • Isoline (1888), лібрето опери Андре Мессаже;
  • Médée (1898) ;
  • La Reine Fiammette (1898) ;
  • Le Fils de l'étoile (1904) ;
  • Scarron (1905) ;
  • Ariane (1906) лібрето опери Жуля Массне ;
  • Glatigny (1906) ;
  • Bacchus (1909) лібрето опери Жуля Массне .

Критичні праці

  • Les 73 journées de la Commune: du 18 mars au 29 mai 1871 (1871)
  • La Légende du Parnasse contemporain (1884) ;
  • Richard Wagner (1886) ;
  • L'Œuvre wagnérienne en France ;
  • Rapport sur le mouvement poétique français de 1867 à 1900 (1902).

Романи

  • Incendies (2006) (збірка оповідань) (Stalker éditeur)
  • La Vie et la mort d'un clown (1879) ;
  • Les Mères ennemies (1880) ;
  • Le Roi vierge (1881) ;
  • Zo'Har (1886) ;
  • L'Homme tout nu (1887) ;
  • La Première maîtresse (1894) ;
  • Gog (1896).

Примітки

Література

  • Stéphane Verstaevel-Magnier: Catulle Mendes: le poète protée, [Charleston, SC]: [CreateSpace], [2016?], ISBN 978-1-5171-4688-7

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.