Кератин-7

Кератин-7 (англ. Keratin 7) – білок, який кодується геном KRT7, розташованим у людей на короткому плечі 12-ї хромосоми. [3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 469 амінокислот, а молекулярна маса — 51 386[4].

Послідовність амінокислот
1020304050
MSIHFSSPVFTSRSAAFSGRGAQVRLSSARPGGLGSSSLYGLGASRPRVA
VRSAYGGPVGAGIREVTINQSLLAPLRLDADPSLQRVRQEESEQIKTLNN
KFASFIDKVRFLEQQNKLLETKWTLLQEQKSAKSSRLPDIFEAQIAGLRG
QLEALQVDGGRLEAELRSMQDVVEDFKNKYEDEINHRTAAENEFVVLKKD
VDAAYMSKVELEAKVDALNDEINFLRTLNETELTELQSQISDTSVVLSMD
NSRSLDLDGIIAEVKAQYEEMAKCSRAEAEAWYQTKFETLQAQAGKHGDD
LRNTRNEISEMNRAIQRLQAEIDNIKNQRAKLEAAIAEAEERGELALKDA
RAKQEELEAALQRGKQDMARQLREYQELMSVKLALDIEIATYRKLLEGEE
SRLAGDGVGAVNISVMNSTGGSSSGGGIGLTLGGTMGSNALSFSSSAGPG
LLKAYSIRTASASRRSARD
Кератин-7
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи KRT7, CK7, K2C7, K7, SCL, keratin 7
Зовнішні ІД OMIM: 148059 MGI: 96704 HomoloGene: 4058 GeneCards: KRT7
Шаблон експресії
Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
3855
110310
Ensembl
ENSG00000135480
ENSMUSG00000023039
UniProt
P08729
Q9DCV7
RefSeq (мРНК)
NM_005556
NM_033073
RefSeq (білок)
NP_005547
NP_149064
Локус (UCSC) Хр. 12: 52.23 – 52.25 Mb н/д
PubMed search [1] [2]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

Задіяний у такому біологічному процесі як взаємодія хазяїн-вірус. Локалізований у цитоплазмі.

Література

  • Glass C., Kim K.H., Fuchs E. (1985). Sequence and expression of a human type II mesothelial keratin.. J. Cell Biol. 101: 2366 — 2373. PubMed DOI:10.1083/jcb.101.6.2366
  • Glass C., Fuchs E. (1988). Isolation, sequence, and differential expression of a human K7 gene in simple epithelial cells.. J. Cell Biol. 107: 1337 — 1350. PubMed DOI:10.1083/jcb.107.4.1337
  • Kaba A., Jiang P., Chany-Fournier F., Chany C. (1999). Sarcolectin (SCL): structure and expression of the recombinant molecule.. Biochimie 81: 709 — 715. PubMed DOI:10.1016/S0300-9084(99)80128-X
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004. PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
  • Lin L., Holbro T., Alonso G., Gerosa D., Burger M.M. (2001). Molecular interaction between human tumor marker protein p150, the largest subunit of eIF3, and intermediate filament protein K7.. J. Cell. Biochem. 80: 483 — 490. PubMed DOI:10.1002/1097-4644(20010315)80:4<483::AID-JCB1002>3.0.CO;2-B
  • Kanduc D. (2002). Translational regulation of human papillomavirus type 16 E7 mRNA by the peptide SEQIKA, shared by rabbit alpha(1)-globin and human cytokeratin 7.. J. Virol. 76: 7040 — 7048. PubMed DOI:10.1128/JVI.76.14.7040-7048.2002

Примітки

  1. Human PubMed Reference:.
  2. Mouse PubMed Reference:.
  3. HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:6445 (англ.). Процитовано 21 серпня 2017.
  4. UniProt, P08729 (англ.). Процитовано 21 серпня 2017.

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.