Китайгород (Кам'янець-Подільський район)

Кита́йгород — село в Україні, центр Китайгородської сільської територіальної громади Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Населення становить 480 осіб.

село Китайгород
Герб Прапор
Костел Св.Діви Марії (мур.)
Костел Св.Діви Марії (мур.)
Країна  Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Кам'янець-Подільський район
Громада Китайгородська сільська громада
Код КАТОТТГ UA68020130010057096
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1599
Населення 480
Площа 1,341 км²
Густота населення 357,94 осіб/км²
Поштовий індекс 32392
Телефонний код +380 3849
Географічні дані
Географічні координати 48°38′44″ пн. ш. 26°47′51″ сх. д.
Водойми річка Тернава
Місцева влада
Адреса ради 32385, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Китайгород, вул. Центральна,70
Карта
Китайгород
Китайгород
Мапа

Етимологія

На думку історика Омеляна Пріцака, назва походить від половців-куманів[1].

Легенда про походження назви

Десятки мільйонів років тому територія нашого краю була вкрита водами глибокого тропічного Сарматського моря, населеного різними морськими мешканцями. Серед них були й великі кити — господарі моря, недарма стародавні люди вірили, що саме кити тримають Землю на своїх спинах. Пізніше, море почало відступати…

У сім'ї двох китів, які палко любили один одного, народилося маля. Щастю не було меж. Але сталася біда — маленький кит загинув. Горе заполонило сім'ю. Згодом, коли море почало відступати, подружжя китів не хотіло покидати те місце, де загинуло їх маля. Вода відступала, а кити були непорушні. З часом утворилась велика кам'яна гора, яка потім покрилася родючим панцером. Коли людина почала заселяти територію біля моря, облюбувала це місце і оселилась на спині великого кита. Згодом поселення назвали Китайгора.

Великий кит розлігся серед лісів, садів. Видніються білі хати, добре видно церкву, костьол, панський маєток. Із заходу та півдня, омиваючи велику гору-кита, тече річка Тернава, а з сходу — малесенький Окунь, який по всій своїй довжині поповнюється цілющими джерелами, що б'ють з-під великої кам'яної брили. Річка Тернава створила глибокий звивистий яр. Через яр проходить шлях з Кам'янця в село. Крута та довга дорога на правому березі та ще крутіша і довша на лівому березі Тернави.

На вершині гори китайгородці збудували великий замок-фортецю. Навколо замку — великий міцний мур, навколо муру — земляний вал.

Оглядова панорама Китайгорода на спуску із с.Станіславівка, вид на схід















Історія
Китайгородське відслонення у долині ріки Тернава, 2015 р.

В історичних документах Китайгород виступає з початку 17 століття, але можливо, що тут було поселення і в більш глибоку старовину. З міркувань Яна Потоцького, Китайгород лежить на тому місці, де в географії Птолемея (2 ст. Н.е.) вказано місто Метоніум ". Згаданий Птолемеєм місто Метоніум було одним з п'яти укріплених міст даків, які перебували, на думку вченого, на лівому березі Дністра. На жаль, спадщина Китайгорода, як і багатьох інших подільських містечок, ніколи ґрунтовно не вивчалося, а скільки-небудь масштабні розкопки тут не проводилися, тому пролити світло на ранню історію містечка поки не вдається[2]. Тому прийнято вважати, що містечко засноване близько 1607 року каштеляном Кам'янця-Подільського Анджеєм Потоцьким, син його Станіслав «Ревера» вибудував тут замок, оточив його стіною і валом.[3] Замок стояв на високій горі над рікою Тернавою, де пізніше знаходився поміщицький будинок. Юхим Сецинський наприкінці XIX в. писав: «До недавнього часу тут була ще одна вежа». Збереглися сліди валу, що оточував замок. Крім того, на території Китайгороду виявлено залишки поселень трипільської культури та давньоруських часів. У містечку в 1772—1776 рр. був збудований Костел Пречистої Діви Марії за сприяння каштеляна Домініка Кроковського — представника шляхетської родини Кроковських, які стали дідичами містечка після Потоцьких,[3] про що є легенда.

В 1923—1931 роках село було центром Китай-Городського району.

У 1980-х рр. долина села була затоплена Дністровським водосховищем.

Костел і церква

Містечком володів пан, що був з поляків. А за жінку взяв він собі українку. Та так жили вони у Китайгороді. От ідуть одного разу обоє через містечко на гарному фаетоні і про щось говорять, сміються. Ось уже і край містечка. Та раптом з фаетона злетіло колесо, а він перевернувся і впав зі скали. Але і пан і пані залишилися живими. Навіть нічого собі не пошкодили: ані ґулі на чолі, ані кровинки. Чудо та й годі! Встав пан радий та веселий, ніби теє сонечко весняне. Встав та говорить до пані: «На цьому місці я збудую костел!». А вона йому: «Тоді збудуй ще й церкву!». Пан пообіцяв збудувати ще й церкву. І таки дотримав свого слова. Так у Китайгороді з'явились костел, а поруч — церква. Костел досі стоїть, а церкву — розвалили і тільки недавно відбудували.


Охорона природи

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».


Китайгородське відслонення

Всесвітньо відомий розріз — геологічне Китайгородське відслонення знаходиться на південно-західній околиці с. Китайгород Кам'янець-Подільського району. Починається відслонення в лівому борті с. Тернава і охоплює весь схил пагорба на околиці с. Китайгород.

Китайгородське відслонення р.Тернава

Площа даного відслонення дорівнє 60 га. Невелика частина відкладів, в основному пісковиків, які знаходяться в заплавній частині річки, після підняття рівня води в 1983—1984 рр. опинилися під водою. Але сам розріз зберіг свою унікальність і до сьогодні. Унікальність розрізу полягає в тому, що тільки в районі с. Китайгород можна спостерігати повний розріз силурійських відкладів. На підставі результатів дотеперішнього дослідження силурійських відкладів Поділля, які є досить унікальними і єдиними на території сучасної Європи і досліджуються науковцями з усього світу, можна виділити три горизонти верхнього силуру Поділля:

  1. нижній — пісковики;
  2. середній — сланці;
  3. верхній — вапняки.

Оскільки скам'янілості зустрічаються тільки у вапняковому горизонті, вік його визначається точніше. Загалом тут розрізняються три яруси: венлокський, лудловський і даунтонський.

Венлокський ярус

Під товщею води знаходиться венлокський ярус, що охоплює пісковики і сланці з фосфоритовими конкреціями. Тільки верхня частина, де спостерігаються сланці знаходиться над водою. У верхній частині в сланцях з'являються проверстки щільних вапняків сірого кольору і у найвищій частині виявлені виключно вапняки. У вапняках зустрічається рясна фауна. З брахіопод є Atrypa retichlaris, Leptaena transvernalis, Pentaremus podolicus, Spirifer togatus. Досить часто знаходяться рештки трилобітів: Phacops, Leaemes, Calymehe, Praetus.

Лудловський ярус

Лудловський ярус виявлений вапняками й тентакулітовими сланцями у верхній частині. У вапняках цього ярусу є багато решток коралів. Часто трапляються брахіоподи. З коралів найбільше поширеними є Favosites gothlandicus, Halisites catenularia. З наутилід часто знаходяться Orthoceras podolicum.

Даунтонський ярус

Даунтонський ярус складений вапняками і глинястими сланцями. У вапняках менше, ніж у венлоку, коралів. Провідні брахіоподи — Pentamerus galeatus, P. sileri. Зустрічаються велетенські ракоскорпіони, з яких для подільського силуру типові Eurypterus (Balteurypterus) tetragonophtalmus і панцирні риби Scaphaspis та інші.

У відкладах даунтовського ярусу зустрічаємо вже форми, властиві для девону, перехідними для якого, очевидно, є верхи верств подільського верхнього силуру.

Вище силурійських відкладів, на відслоненні виситься товща крейдових відкладів. Відклади представлені опокоподібною породою з включенням крихких роговикових стяжень кремнію з черепашками Pecten balticus, Trigonia spinosa, Exogyra carinata. Товща являє собою вивітрений останець висотою 5—7 м та довжиною 15—25 м, який залягає неузгоджено на корінних породах силуру.

З огляду на викладене вище науковці вважають, що Китайгородське відслонення є унікальною геологічною пам'яткою загальнодержавного значення. Оскільки у світі мало місць, де зустрічається повний розріз силурійських порід, то дане відслонення має належати до Світової геологічної спадщини.

На Китайгородській стінці можна знайти релікт — шиверекію подільську, дивом опинився тут гісоп лікарський (чи прийшов як всі середземноморські види з півдня по Дністру, чи занесли монахи на свій аптечний город).

Китайгородський ліс

Ботанічний заказник місцевого значення «Китайгородський ліс». Залiснена ділянка правого берега річки Тарнава поблизу с. Китайгород. Цінність представляють рідкісні види рослин орхiдних видів, зiновать Блоцького та ін.

Відомі люди

Інше

Російський письменник і журналіст Володимир Гіляровський у своїй книжці «Москва і москвичі», а з ним і ряд письменників й істориків пов'язують з Китайгородом назву московського району Китай-город: Олена Глинська могла дати йому ім'я в пам'ять про свою батьківщину[4]. Проте це вигадка: на початку 15 століття, в роки життя Олени Глинської, Китайгорода на Поділлі не було, тож не могла народитися та мешкати в Китайгороді, якого не існувало, Олена Глинська.

Примітки
  1. Пріцак О. Половці // Український історик. 1973, № 1-2. С. 117—118.
  2. http://zamki-kreposti.com.ua/hmelnickaya-oblast/ukreplenija-gorodok-kitajgorod/
  3. Kitajgród (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 115. (пол.).— S. 115. (пол.)
  4. Кондратьев И. К. Седая старина Москвы. — М., 1983.

Література
  • Села Золотої долини: Китайгород, Вихватнівці: Дійсність і легенди / [Г. І. Юркова, В. І. Назаришина, В. С. Травінський та ін.]. — Кам‘янець-Подільський: ФОП Сисин Я. І. : Абетка, 2018. — 72 с. — ISBN 617-7052-84-4.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.